У Єврокомісії відреагували на підозру директору НАБУ: незалежні антикорупційні органи є “наріжним каменем” верховенства права

Єврокомісія заявила, що високо оцінює роботу незалежних антикорупційних органів України та наголосила: збереження їхньої спроможності й незалежності залишається важливою умовою на шляху до членства в Європейському Союзі. Заява пролунала після того, як генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, а НАБУ і САП назвали це продовженням системної атаки на антикорупційні інституції.

Про це на брифінгу в Брюсселі заявив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє, повідомляє Укрінформ.

Семен Кривонос та Руслан Кравченко. Використано оригінальні фото. Колаж створено за допомогою ШІ

Коментуючи ситуацію навколо Кривоноса, Мерсьє зазначив, що в Єврокомісії знають про останні події, однак не коментують окремих кримінальних проваджень.

Водночас він наголосив, що ЄС дотримується політики нульової толерантності до корупції. За його словами, ефективна боротьба з корупцією є однією з ключових умов для держав, які прагнуть вступити до Євросоюзу. Для цього країна має забезпечувати належне запобігання корупції та відмиванню коштів, ефективне розслідування таких злочинів, притягнення винних до відповідальності та дотримання принципів верховенства права.

Мерсьє назвав незалежні антикорупційні органи “наріжним каменем” верховенства права в Україні.

Єврокомісія й надалі оцінюватиме українські реформи у сфері верховенства права, зокрема зміни у відборі прокурорів. Ці питання входять до вимог переговорного кластера “Основи”, а також до переліку десяти пріоритетних реформ, які Україна погодила з Єврокомісією.

У Брюсселі очікують, що українська влада продовжуватиме виконувати ці зобов’язання послідовно й ефективно.

Мерсьє також звернув увагу, що наявність антикорупційних розслідувань щодо високопосадовців сама по собі свідчить про роботу відповідних інституцій. На його думку, це демонструє, що в Україні існує система, здатна розслідувати ймовірну корупцію на високому рівні.

Що відомо про підозру директору НАБУ

14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко, який раніше подав заяву про відставку, повідомив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.

За версією Кравченка, йдеться про події 2008–2009 років. Генпрокурор стверджує, що Кривонос нібито підробив офіційні документи для отримання неправомірної вигоди, а згодом нібито використав усиновлення дитини, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Кравченко оприлюднив текст підозри обсягом понад 30 сторінок. Ці твердження наразі є позицією сторони обвинувачення і не означають доведення провини Кривоноса.

НАБУ і САП назвали дії генпрокурора продовженням системної атаки на їхню незалежність.

Кравченко також заявив, що підписав ще одну підозру людині з близького оточення керівника САП Олександра Клименка. За його словами, це провадження стосується можливого впливу на керівництво Вищого антикорупційного суду, пропозиції неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації. НАБУ і САП відкинули звинувачення в незаконному тиску на слідство.

Що передувало нинішньому конфлікту

Загострення між Офісом генерального прокурора та антикорупційними органами сталося після спецоперації НАБУ і САП “Карфаген”.

4 вересня детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до Офісу генерального прокурора. Слідчі заявили, що викрили злочинну організацію, яку, за їхньою версією, очолював високопосадовець ОГП. Учасники схеми нібито забезпечували прикриття мережі шахрайських колцентрів та відмивали отримані кошти.

За даними слідства, окремі колцентри могли щомісяця платити за таке “кришування”. НАБУ також повідомило про легалізацію майна та коштів, отриманих від злочинної діяльності. Одного з посадовців ОГП затримали. Водночас сам Кравченко підозрюваним у цій справі не був і свою причетність до незаконної діяльності заперечував.

Під час слідчих дій співробітники ОГП спочатку не пропускали детективів до приміщення попри наявність судової ухвали. За даними “Української правди”, працівникам НАБУ довелося скористатися драбиною, щоб потрапити на територію, а один зі співробітників дістав ушкодження.

Згодом “Українська правда” з посиланням на джерела повідомила, що під час обшуків у першої заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко нібито знайшли матеріали, які могли свідчити про стеження за керівниками НАБУ і САП, членами їхніх родин та працівниками антикорупційних органів. Видання також писало, що після початку спецоперації в ОГП нібито наказали систематизувати всі матеріали щодо НАБУ і САП. Офіційно ці твердження не підтверджені судовими рішеннями.

Кравченко зі свого боку звинуватив НАБУ і САП у тому, що під час обшуків вони нібито отримали доступ до захищених матеріалів кримінальних проваджень щодо співробітників і керівництва антикорупційних органів. Він стверджує, що це могло бути спробою зупинити ухвалення процесуальних рішень у цих справах. НАБУ і САП ці закиди відкидають.

Після загострення конфлікту президент Володимир Зеленський окремо зустрівся з Кравченком, а також із директором НАБУ Семеном Кривоносом та керівником САП Олександром Клименком. 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку, пояснивши це політичним рішенням на тлі конфлікту. Президент заявив, що внесе подання до Верховної Ради, а 14 вересня закликав парламент невідкладно підтримати звільнення генпрокурора.

Не перша спроба обмежити незалежність НАБУ і САП

Нинішня ситуація розгортається менш ніж через півтора року після масштабної політичної кризи навколо незалежності антикорупційних органів.

22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила, а президент Володимир Зеленський підписав закон, який суттєво розширив повноваження генерального прокурора щодо НАБУ і САП. Зокрема, генпрокурор отримав можливість впливати на підслідність справ, самостійно підписувати підозри високопосадовцям та визначати склад прокурорів у провадженнях САП. У НАБУ, САП, громадському секторі та серед міжнародних партнерів ці зміни розцінили як загрозу незалежності антикорупційної системи.

Рішення спричинило масові протести в Києві та інших містах України. За результатами опитування компанії Gradus, 69% респондентів частково або повністю підтримували ці акції.

Після суспільного та міжнародного тиску Зеленський подав до парламенту новий законопроєкт, який мав відновити гарантії незалежності НАБУ і САП. 31 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон 331 голосом.

Саме тому нинішню підозру директору НАБУ антикорупційні органи розглядають не як ізольований епізод, а в контексті попередніх спроб посилити політичний та прокурорський контроль над їхньою роботою.