Комітет ВР з питань свободи слова просить правоохоронців прискорити розслідування погроз журналісткам Калюжній та Лихогляд

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова звернеться до Офісу генерального прокурора, Державного бюро розслідувань та Національної поліції через справи про погрози журналісткам Анні Калюжній та Катерині Лихогляд з боку військовослужбовців.

Відповідне рішення члени комітету ухвалили під час засідання 1 вересня, повідомляє Інститут масової інформації. 

Катерина Лихогляд та Анна Калюжна. Колаж: ZMINA

Йдеться про два епізоди, пов’язані з Анною Калюжною. Журналістка заявляла про погрози після критики керівництва кількох військових підрозділів. Одне з проваджень у цій справі, за словами учасників засідання, не розслідують уже близько двох з половиною років.

Інший випадок стосується Катерини Лихогляд та редакції “Бабеля”. Після виходу розслідування про небойові втрати в 425 окремому штурмовому полку “Скеля” журналістка та медіа повідомили про погрози. Водночас правоохоронні органи вже близько двох місяців не можуть визначити, який саме орган має розслідувати цю справу. Через це повноцінне слідство досі не розпочалося.

Комітет вирішив скерувати окремі звернення до керівників Офісу генерального прокурора, ДБР та Нацполіції. У них проситимуть узяти зазначені справи під особистий контроль, а також надати інформацію про перебіг розслідувань та їхній процесуальний статус.

Голова парламентського комітету Ярослав Юрчишин заявив, що вимога розслідувати погрози журналістам не є спробою протиставити медіа військовим.

“Висвітлення проблем – ключова функція журналістики. Це те, що захищає нас і не дає перетворитися на Росію, яка знищує українські медіа десятками. Я дуже розраховую на партнерство з правоохоронними органами. Ми всі зацікавлені в тому, щоб продемонструвати результат і показати медіа, що вони в цій країні захищені – попри всі бюрократичні процедури та юридичні складнощі – і можуть виконувати свою частину роботи. Як військо захищає нас фізично, так медіа захищають цінності демократії, які й відрізняють нас від країни-агресора”, – сказав Юрчишин.

Наступне засідання комітету, на якому планують повернутися до цих справ, попередньо призначили на початок жовтня.

Нагадаємо, 23 червня “Бабель” опублікував розслідування про небойові смерті щонайменше 26 новобранців 425 окремого штурмового полку “Скеля” від кінця 2025 до весни 2026 року. За інформацією журналістів, більшість військовослужбовців померли невдовзі після мобілізації від пневмонії, серцево-судинних та інших захворювань, а родичі окремих загиблих повідомляли про можливі випадки насильства.

Після цього правоохоронці почали досудове слідство в справі щодо можливого перевищення влади чи службових повноважень з тяжкими наслідками в 425 окремому штурмовому полку “Скеля”.

У самому полку після публікації заявили, що матеріал ґрунтується на окремих трагічних випадках і не відображає діяльності підрозділу загалом. Там також зазначили, що більшість згаданих у розслідуванні смертей сталися в медичних закладах або дорогою до них і були пов’язані зі станом здоров’я мобілізованих.

Через цей інцидент українська медіаспільнота та Медіарух закликали правоохоронні органи провести ефективне розслідування, встановити винних і гарантувати безпеку журналістів.

Також воєнна кореспондентка Анна Калюжна заявила, що отримує образливі листи після критичного допису про керівництво Збройних сил України й розцінює це як тиск і спробу її залякати.

Раніше журналістка заявляла, що отримала десятки образливих повідомлень після публікації критичного допису про керівництво Збройних сил України.

За її словами, їй у приватні повідомлення надійшло понад 150 звернень. Більшість із них, як зазначає Калюжна, містили образи, знецінення її професійної діяльності та сумніви в її компетентності. Вона також звернула увагу, що значна частина повідомлень надходила з порожніх або закритих акаунтів.

Вона пов’язує хвилю повідомлень зі своїм дописом, у якому критикувала головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. У публікації Калюжна припустила, що під його керівництвом деякі штурмові підрозділи фактично розширюються поза офіційною структурою.

До цього Калюжна заявила про погрози вбивством та зґвалтуванням щодо себе та своїх батьків. 

Вона опублікувала скриншоти цих погроз. За словами журналістки, вона отримала вночі також десятки дзвінків протягом кількох годин з різних номерів і ще один дзвінок з погрозою зґвалтуванням, зокрема на адресу її батьків.

Тоді Калюжна написала, що ідентифікувала авторів погроз і звернеться із заявою до правоохоронців. 

Згодом поліція відкрила провадження за зверненням журналістки щодо перешкоджання журналістській діяльності та через погрози її близьким.