Антикорупційні органи перевірять, звідки брали гроші на застави за фігурантів справ

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура планують перевіряти походження грошей, які вносили як заставу за фігурантів низки кримінальних проваджень.

Про це керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко розповів в інтерв’ю ютуб-каналу “Є питання”.

Фото: Дмитро Скрипников / Eliosdnepr

За його словами, антикорупційні органи вже мали підозри щодо походження грошей, які використовували для внесення застав у деяких їхніх справах. Тепер НАБУ та САП планують перевірити такі платежі в багатьох кримінальних провадженнях. Водночас керівник САП зауважив, що встановити походження коштів уже після внесення застави може бути складно.

Окреме кримінальне провадження для такої перевірки реєструвати необов’язково. Клименко пояснив, що антикорупційні органи можуть звернутися до Державної служби фінансового моніторингу, щоб простежити рух грошей. 

Підозри, як пояснює Клименко, можуть виникнути, наприклад, якщо люди без зрозумілих джерел доходу вносять готівку на банківські рахунки юридичних осіб, після чого гроші кілька разів переказують і зрештою вони надходять на рахунок Вищого антикорупційного суду як застава.

Відповідаючи на запитання про те, чи має САП підозри щодо походження грошей, які внесли як заставу за колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака, Клименко заявив, що поки не хоче висувати припущень. За його словами, спочатку необхідно зібрати факти, проаналізувати їх і лише після цього робити висновки.

Нагадаємо, що в серпні президент України Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступниці керівника Офісу президента. Це сталося після того, як НАБУ повідомило їй про підозру в межах операції “Форест Гамп”.

За версією слідства, фігуранти справи взяли під контроль державний “Сенс Банк”, щоб використовувати його у власних інтересах. Зокрема, правоохоронці вважають, що через банк планували внести заставу за одного з фігурантів операції “Мідас”, також відомої як “справа Міндіча”, використовуючи гроші, які слідство вважає отриманими злочинним шляхом.

Правоохоронці не назвали імені людини, за яку планували внести заставу. Водночас оприлюднені ними деталі можуть вказувати на Германа Галущенка.

Також правоохоронці оприлюднили записи розмов жінки, яку вони ідентифікують як заступницю керівника Офісу президента. На записах вона обговорює необхідність призначити лояльних людей до НАБУ, САП та інших правоохоронних органів. Крім того, йшлося про необхідність контролювати та систематизувати корупційні процеси замість боротьби з ними.

В іншому епізоді правоохоронці розслідували ймовірні рейдерські захоплення компаній. За даними слідства, учасники схеми використовували підроблені документи та судові рішення, а також залучали хакерів.

Раніше ZMINA писала, що Національне антикорупційне бюро України пропонує змінити правила визначення та внесення застави як запобіжного заходу. У бюро вважають, що держава має перевіряти походження коштів і компанії, які вносять за підозрюваних десятки мільйонів гривень, щоб застава справді виконувала свою функцію, а не перетворювалася на спосіб використання, ймовірно, незаконно отриманих грошей.