Застава має бути запобіжником, а не “кешбеком від вкрадених активів”: НАБУ пропонує змінити закон

Національне антикорупційне бюро України пропонує змінити правила визначення та внесення застави як запобіжного заходу. У Бюро вважають, що держава має перевіряти походження коштів і компанії, які вносять за підозрюваних десятки мільйонів гривень, щоб застава справді виконувала свою функцію, а не перетворювалася на спосіб використання, ймовірно, незаконно отриманих грошей.

Про це повідомив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.

Фото: НАБУ

Він звернув увагу на дискусію щодо застав, яка виникла після однієї з останніх справ Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Громадськість часто критикує ситуації, коли правоохоронці затримують підозрюваних, але ті згодом виходять із СІЗО після внесення застави.

“Застава у кримінальному процесі має дуже зрозумілу мету. Вона повинна гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків. У справах НАБУ і САП це одна з найбільш поширених альтернатив триманню під вартою. Втім, як свідчить практика, у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки”, – підкреслює керівник підрозділу детективів.

Як приклад Абакумов навів справу “Мідас”. За його словами, десятки й сотні мільйонів гривень застави за високопосадовців надходять з рахунків компаній, які формально не пов’язані з підозрюваними. Йдеться, зокрема, про маловідомі компанії із сумнівною господарською діяльністю. Їхні засновники та керівники часто не можуть пояснити, чим насправді займаються підприємства та чому вирішили внести мільйони гривень за конкретних підозрюваних. За такими формальними власниками можуть стояти інші люди – реальні бенефіціари компаній, які не хочуть розкривати свою участь.

Представник НАБУ також описав механізм, який використовують для внесення таких застав. Джерелом грошей може бути готівка, яку накопичили внаслідок протиправної діяльності. Для потреб підозрюваної людини її фактично обмінюють на безготівкові гроші, які вже перебувають на рахунках компанії. Після цього компанія офіційно стає заставодавцем та перераховує необхідну суму.

“У справі “Мідас” розцінки за таку послугу були різними. Ми отримували інформацію про 10%, 15% і навіть 30% від суми застави. Тобто це вже не просто спосіб допомогти конкретному підозрюваному. Це ще і доволі прибутковий бізнес”, – пояснює Абакумов.

Він вважає, що в таких ситуаціях мав би спрацьовувати фінансовий моніторинг, одним із завдань якого є протидія легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом. Однак, за його словами, на практиці компанії переказують гроші, вносять застави, після чого підозрювані виходять із СІЗО.

Утім, за словами посадовця, головна проблема полягає не в самому звільненні підозрюваної людини з-під варти після внесення визначеної судом застави, а в тому, що співучасники ймовірного злочину можуть використати гроші злочинного походження без належної перевірки, щоб домогтися звільнення іншого учасника тієї самої ймовірної злочинної діяльності.

У такій ситуації, каже Абакумов, застава фактично може перетворитися на спосіб забезпечити мовчання підозрюваного та зберегти саму злочинну систему. Спочатку за людину вносять заставу, а надалі їй можуть допомогти порушити визначені судом обов’язки, залишити Україну та уникнути відповідальності.

Саме тому в НАБУ переконані, що правила визначення застави та процедура її внесення потребують законодавчих змін.

Абакумов відзначив законопроєкт №15388, зареєстрований 8 липня 2026 року. На його думку, документ може стати основою для відповідних змін. Зокрема, держава має перевіряти компанії, які вирішують внести за підозрюваних десятки мільйонів гривень. Правоохоронці та інші відповідальні органи мають встановлювати реальних власників таких компаній, походження їхніх грошей, зв’язок заставодавця з підозрюваною людиною та законність походження коштів.

Ці обставини, зауважують у НАБУ, потрібно зʼясовувати ще до того, як гроші зарахують як заставу і підозрювана людина отримає можливість вийти із СІЗО.

“Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів”, – резюмує представник бюро.

Нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура 19 серпня заявили про спецоперацію “Форест Гамп”. За даними слідства, правоохоронці викрили злочинну організацію, до якої могли входити чинні та колишні народні депутати, високопосадовці Офісу президента, керівники державного банку та інші люди.

За версією НАБУ, група організувала легалізацію 150 мільйонів гривень готівки, отриманих злочинним шляхом. Ці гроші через рахунки підконтрольних підприємств та державний банк мали використати для внесення застави за одного з фігурантів справи “Мідас”. Хоча НАБУ не називає його імені, низка медіа та народний депутат Олексій Гончаренко повідомили, що йдеться про колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка.