Українські медіа працюють на межі виживання: фінансова криза та кадровий голод загрожують свободі слова – дослідження

Після чотирьох років повномасштабної війни українські незалежні медіа продовжують виконувати свою суспільну місію, однак дедалі більше редакцій працюють на межі власних можливостей. Найбільшими загрозами для медіасектору стали фінансова нестабільність, кадровий дефіцит і виснаження команд, що ставить під ризик не лише роботу журналістів, а й право громадян на доступ до незалежної та якісної інформації.

Таких висновків дійшли автори дослідження “Індекс життєздатності українських медіа: люди, гроші, безпека”, яке підготував Львівський медіафорум.

Колаж: Микола Шиманський, “Детектор медіа”

Загальний індекс життєздатності українських медіа становить 2,7 бала з 5, що відповідає слабкому рівню життєздатності та свідчить про постійну боротьбу редакцій за виживання.

Автори дослідження наголошують, що українські медіа навчилися працювати в умовах війни, однак їхній внутрішній ресурс поступово вичерпується. Через нестачу фінансування, безпекові ризики та кадрові проблеми редакції дедалі менше можуть інвестувати у власний розвиток і змушені концентруватися на щоденному виживанні. Це створює ризики для незалежності медіа та демократичної стійкості країни, адже ослаблення редакцій означає зменшення можливостей контролювати владу, документувати воєнні злочини, протидіяти дезінформації та забезпечувати громадян перевіреною інформацією.

Найбільша проблема – гроші

Найнижчі показники Індексу отримав фінансовий блок. Дослідження засвідчило, що більшість редакцій залежить від одного джерела фінансування, а його втрата може стати критичною для подальшої роботи.

Матеріальні труднощі протягом останнього року відчули 91,4% медіа, а 78,4% редакцій повідомили, що вже працюють на межі, після якої грошей не вистачатиме для існування. Лише 8,6% опитаних заявили, що повністю забезпечені необхідними ресурсами, тоді як майже половина редакцій має суттєві або критичні матеріальні потреби.

Понад половина редакцій мають фінансовий резерв лише приблизно на місяць роботи. Водночас 41,3% медіа отримують понад 80% своїх доходів із одного джерела, а 77,5% визнають, що його втрата матиме критичні наслідки для діяльності редакції.

Основними джерелами фінансування залишаються реклама (26,4%), гранти (26,1%) та кошти власників (18,1%). При цьому 41% редакцій повідомили, що суттєво постраждали від припинення фінансування USAID, яке було одним із ключових донорів незалежних українських медіа.

На думку дослідників, саме фінансова нестабільність сьогодні є головною загрозою життєздатності українського медіасектору.

Редакції втрачають людей

Не менш гострою проблемою залишається кадрова криза. Понад половина українських редакцій складається не більш як із п’яти працівників, а 82,8% медіа працюють на межі кадрових можливостей. Три чверті редакцій не мають кадрового резерву, що робить їх особливо вразливими до втрати навіть одного співробітника.

Протягом останнього року 71,6% редакцій шукали нових працівників, а для майже третини неможливість знайти фахівців стала системною проблемою. Серед основних причин кадрового дефіциту автори називають низькі зарплати, нестачу кваліфікованих журналістів, виїзд працівників, професійне вигорання та мобілізацію.

Окрему увагу дослідники звертають на психологічний стан журналістів. 85,4% редакцій не мають системного доступу до психологічної підтримки, хоча серед головних факторів, які негативно впливають на команди, називають російські обстріли, постійний стрес, проблеми з електропостачанням та емоційне виснаження.

Безпека покращилася, але ризики залишаються

Єдиним компонентом Індексу, який наблизився до рівня “рівноваги”, стала безпека. За роки війни редакції адаптувалися до роботи під час російських атак, однак це не означає, що загрози зникли.

Понад третина редакцій повідомила, що зазнала фізичних пошкоджень через повномасштабне вторгнення Росії, а 8,6% стикалися з пораненнями або загрозою життю працівників. Водночас лише 5,2% медіа вважають, що змогли повністю забезпечити безпечні умови роботи.

Особливо складною залишається ситуація у прифронтових областях. Із 52 опитаних редакцій лише чотири забезпечені всіма необхідними засобами захисту, тоді як 17 фактично не мають необхідного обладнання для безпечної роботи. Майже чверть медіа взагалі не мають плану дій на випадок серйозних безпекових загроз.

Крім фізичних ризиків, редакції регулярно стикаються з цифровими атаками. Майже половина опитаних повідомила про кібератаки протягом останнього року, однак лише 5,2% вважають свої цифрові ресурси повністю захищеними.

Виживання замість розвитку

Автори дослідження констатують, що головна проблема українського медіасектору сьогодні полягає не у відсутності здатності адаптуватися, а у відсутності можливості будувати майбутнє. Більшість редакцій навчилися працювати в режимі постійного форс-мажору, але їхніх ресурсів уже не вистачає для стратегічного розвитку.

Водночас ослаблення незалежних медіа становить загрозу не лише для самих редакцій. Дослідники наголошують, що скорочення потенціалу медіасектору послаблює підзвітність влади, підвищує ризики корупції, робить громади більш вразливими до дезінформації та створює передумови для появи “новинних пустель”, де люди залишаються без доступу до якісної журналістики. Саме тому, наголошують автори, підтримка незалежних медіа має бути складовою політики відновлення України та захисту демократичних інституцій.

Раніше ZMINA писала про те, що психологічне виснаження і постійний стрес, фінансові проблеми, російська військова агресія і криза кадрів стали основними викликами для медіа в Україні у 2025 році. 

Нагадаємо, ІМІ опублікував результати опитування журналістів щодо наслідків втрати підтримки з боку США. На початку року медіа скорочували витрати на офіси, розвиток і окремі ініціативи, але невдовзі змушені були урізати головне – контент, команди та оплату праці.