Медіарух заявив про ознаки тиску на розслідувальну журналістику та закликав владу гарантувати свободу слова

Медіарух разом з медійними та громадськими організаціями оприлюднив заяву, в якій висловив занепокоєння через події останніх днів, що, на думку підписантів, можуть свідчити про системний тиск на журналістів-розслідувачів з боку правоохоронних органів. Автори документа закликали Державне бюро розслідувань до відкритої комунікації, а органи державної влади та суди – неухильно дотримуватися принципів свободи слова. 

Про це йдеться в заяві, яку підписав Центр прав людини ZMINA.

Обкладинка: “Детектор медіа”

Протягом кількох днів в Україні відбулися дві події, які, на думку медійників, складаються в тривожну тенденцію тиску на медіа, що розслідують діяльність владних і правоохоронних інституцій. 

Перша стосується обшуків, які 7 липня працівники ДБР провели в співзасновника видання “Бабель” Олексія Бабенка, його родичів та в офісі компанії “Вирій”. Наразі правоохоронці не надали офіційних пояснень щодо причин слідчих дій. Водночас редакція “Бабеля” припускає, що вони можуть бути пов’язані з розслідуванням про випадки смертей і катувань у штурмовому полку “Скеля”.

Підписанти заяви звертають увагу, що перед обшуками проти Олексія Бабенка та редакції розгорнулася кампанія дискредитації. В анонімних телеграм-каналах і на сайтах із сумнівною репутацією поширювалися звинувачення в нібито діях, які шкодять обороноздатності держави. Крім того, напередодні обшуків у мережі з’явилося неправдиве повідомлення про нібито знайдені під час слідчих дій великі суми готівкової валюти.

Окремо автори заяви нагадують про погрози, які пролунали після виходу розслідування на адресу журналістки Катерини Лихогляд. Зокрема, військовослужбовець полку “Скеля” Микола Хархан опублікував відеозвернення з образами та звинуваченнями на адресу авторки матеріалу, а в коментарях до нього з’явилися висловлювання, які можна трактувати як погрози фізичним і сексуальним насильством. За словами головної редакторки “Бабеля” Катерини Коберник, після цих подій їй та журналістці довелося найняти охорону.

Друга подія, яка викликала занепокоєння Медіаруху, – рішення Печерського районного суду Києва від 6 липня, яким було заборонено Центру протидії корупції, “Слідству.Інфо” та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати ще не опубліковане журналістське розслідування про майно, бізнесові зв’язки та інвестиції брата директора ДБР Олексія Сухачова.

У заяві наголошується, що заборону було застосовано як захід забезпечення позову ще до подання самого позову. Автори документа вважають, що такий механізм має ознаки так званого SLAPP-позову – стратегічного судового процесу, спрямованого на стримування громадської участі та журналістської діяльності. На їхню думку, така практика може суперечити гарантіям свободи слова, закріпленим Конституцією України та Європейською конвенцією з прав людини.

Підписанти заяви зазначають, що сукупність цих подій може свідчити про спроби перешкодити проведенню журналістських розслідувань, які стосуються можливих порушень прав людини в Силах оборони та потенційних корупційних ризиків у правоохоронній системі.

У зв’язку з цим Медіарух закликав ДБР публічно пояснити причини проведення обшуків у співзасновника “Бабеля” та компанії “Вирій”. Також організація звернулася до представників влади, правоохоронців і командування Сил оборони із закликом не допускати будь-якого тиску на редакції та журналістів, які займаються суспільно важливими розслідуваннями.

Окремо в заяві міститься вимога до правоохоронних органів належним чином розслідувати погрози фізичним і сексуальним насильством, що лунали на адресу журналісток “Бабеля”, та надати цим фактам правову оцінку.

Крім того, автори документа наголошують, що попередня судова заборона на публікацію журналістського матеріалу є прямим втручанням у свободу слова та створює небезпечний прецедент. Вони закликали апеляційний суд скасувати відповідну ухвалу, а судову систему – не допустити поширення подібної практики.

Також у заяві нагадується, що Україна зобов’язалася до 2027 року імплементувати анти-SLAPP-законодавство відповідно до стандартів Європейського Союзу, а рішення, які блокують журналістські розслідування ще до їхньої публікації, суперечать цим зобов’язанням.

Серед підписантів заяви – Медіарух, Інститут масової інформації, ГО “Детектор медіа”, Центр прав людини ZMINA, “Тексти”, Liga.net, Львівський медіафорум, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, “Українер”, а також низка інших громадських організацій, медіа та журналістів.

Медіарух – спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух було започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали Перший канал Суспільного, Українське радіо, Громадське радіо, ІА Укрінформ, ІА Інтерфакс-Україна, “Ліга.net”, “Дзеркало тижня. Україна”, НВ, “Цензор.нет”, 5 канал, “Український тиждень”, Opinion, низка регіональних медіа, Незалежна медійна рада, громадські організації “Детектор медіа”, “Інститут масової інформації”, “Інтерньюз Україна”, “Центр демократії та верховенства права”, “Фундація “Суспільність”, “Національна асоціація медіа”, “Донецький інститут інформації”, “Інститут демократії імені Пилипа Орлика”, “Центр прав людини ZMINA”.

Згодом приєднались інші організації та окремі журналісти – загалом понад 70 учасників. 16 листопада 2021 року представники провідних медіа закликали журналістів об’єднуватись у професійну спільноту “Медіарух” для протистояння політичному та комерційному тиску на свободу слова. Ініціаторами заяви виступили 29 журналістів та експертів, їхні імена доступні за посиланням.