Депутати намагатимуться додати до євроінтеграційного законопроєкту № 15056 відхилені антикорупційним комітетом правки – ЦПК

У середу, 1 липня, народні депутати можуть винести на розгляд Верховної Ради правки до законопроєкту № 15056, які послаблюють антикорупційне законодавство.

Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на порядок денний парламенту.

Фото: Верховна Рада України

Законопроєкт № 15056 президент Володимир Зеленський подав для того, щоб погодити українське законодавство з вимогами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Під час другого читання народні депутати планують повторно запропонувати правки, які профільний правоохоронний комітет раніше відхилив. Йдеться про поправки Максима Бужанського, Юлії Тимошенко, Анни Скороход, Григорія Мамки та інших депутатів.

У Центрі протидії корупції зазначають, що ці зміни не стосуються предмета законопроєкту. Водночас вони пропонують суттєво змінити кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство. Зокрема, за оцінкою антикорупційників, окремі правки відкривають можливість застосовувати прослуховування та стеження щодо журналістів, а також пом’якшують відповідальність юридичних осіб за низку злочинів, зокрема підкуп виборців, тиск на правоохоронців і втручання в діяльність судів.

За даними ЦПК, низка правок Бужанського посилює відповідальність за незаконне розголошення інформації з державних реєстрів. На думку організації, це дозволить правоохоронцям застосовувати негласні слідчі дії, зокрема прослуховування та стеження, до журналістів-розслідувачів і їхніх джерел.

Ще один блок його правок формально скасовує так звані правки Лозового, але фактично цього не робить. Організація звертає увагу, що перехідні положення не поширюють новий порядок на вже відкриті кримінальні провадження, що, на думку ЦПК, може створити підстави для їхнього штучного закриття.

Правки Юлії Тимошенко пропонують не конфісковувати майно, яке призначали для фінансування злочину, якщо його ще не використали. Крім того, вони ускладнюють конфіскацію активів, які власники переоформили, приховали або перетворили на інше майно. Правозахисники вважають, що це значно ускладнить повернення незаконно отриманих активів державі.

Також ЦПК звертає увагу на пакет правок, який змінює відповідальність юридичних осіб. Зокрема, вони пропонують звільнити компанії від відповідальності за підкуп виборців, злочини, пов’язані з тиском на правоохоронців, втручанням у діяльність судів і перешкоджанням свідкам. У разі ухвалення цих змін покарати компанію, яку використали для скоєння таких злочинів, стане значно складніше.

Інші поправки пропонують не враховувати випадків, коли компанія лише запропонувала неправомірну вигоду або їй пообіцяли хабар. На думку ЦПК, якщо правоохоронці припинять злочин ще на стадії пропозиції хабаря, компанія зможе уникнути суворішого покарання.

Крім того, автори правок просять у 10 разів зменшити штрафи для компаній у випадках, коли хабар фактично не передали або його розмір неможливо встановити. Також вони хочуть позбавити суди можливості ліквідовувати компанії за підкуп виборців чи відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, і скоротити перелік додаткових санкцій. Зокрема, суд більше не зможе забороняти таким компаніям купувати облігації внутрішньої державної позики, рекламувати власну діяльність або виключати їх із правового режиму “Дія.City”.

ЦПК також критикує зміни до Кримінального процесуального кодексу. Одна з них забороняє слідчим і прокурорам обмежувати час прибуття адвоката. На думку організації, це дозволить підозрюваним навмисно затягувати обшуки, допити та інші слідчі дії, залучаючи захисників з інших регіонів або очікуючи їхнього повернення з-за кордону.

Ще одна правка пропонує визнавати неприпустимими покази свідка, якщо в іншому кримінальному провадженні, яке розслідує той самий орган, ця людина стане підозрюваною. Це, за оцінкою центру, дозволить виключати важливі свідчення лише через зміну процесуального статусу особи в іншій справі.

Тим часом правки Анни Скороход пропонують декриміналізувати обіцянку надати хабар або погодитися його отримати. Кримінальну відповідальність пропонують залишити лише за вимагання та безпосереднє отримання неправомірної вигоди. Крім того, депутатка пропонує криміналізувати майже будь-яку провокацію з боку правоохоронців, викривачів або інформаторів, не визначивши чітких меж такого поняття.

Правки Григорія Мамки, як зазначає ЦПК, звужують коло людей, яких закон визнає викривачами корупції. Із цього переліку пропонують вилучити підозрюваних, обвинувачених та іноземців.

За даними центру, правки Мар’яни Безуглої змінюють порядок укладення угод про визнання винуватості в справах про корупцію. Вони вводять додаткові умови та обмежують можливість застосовувати цей механізм, що може знизити ефективність розслідування корупційних злочинів.

Окремі зміни, запропоновані Михайлом Соколовим, значно розширюють можливості оскаржувати повідомлення про підозру. Це, на переконання антикорупційників, затягне розгляд кримінальних проваджень у судах.

Тож ЦПК закликав народних депутатів не вносити цих правок до євроінтеграційного законопроєкту та натомість підтримати законодавчі ініціативи, які, на думку організації, наближають Україну до вступу в Європейський Союз.

Серед них центр називає законопроєкт № 15354, який зупиняє перебіг строків давності в разі мобілізації обвинувачених, а також у корупційних справах після передання обвинувального акта до суду; законопроєкт № 15333 про скасування “правок Лозового”; законопроєкт № 13602 про реформу Державного бюро розслідувань; законопроєкт № 15343 про конкурс на посаду генерального прокурора; законопроєкт № 13601 про відновлення конкурсів на посади прокурорів; а також законопроєкт № 15334, який розширює підслідність НАБУ та надає керівнику САП право самостійно надсилати запити про екстрадицію.

Нагадаємо, на початку червня Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що найближчі місяці будуть вирішальними для просування України до членства в Європейському Союзі, а будь-яке відкочування в реформах, зокрема у сфері боротьби з корупцією, верховенства права та незалежності державних інституцій, може послабити довіру європейських партнерів.