Затримання есбівцями детектива НАБУ під час операції на Сумщині зірвало план розслідування – Клименко

Операція НАБУ на Сумщині зірвалася після затримання детектива співробітниками СБУ, а фігуранти справи встигли отримати попередження й уникнути взяття під варту. Такі випадки можуть свідчити про системне втручання в роботу антикорупційних органів і витоки інформації під час розслідувань.

Про це в інтервʼю “DW Українською” повідомив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.

Олександр Клименко

Так, справа “Мідас” перейшла у відкриту стадію: слідчі оголосили підозри низці осіб і продовжують збирати докази. Раніше розслідування проводили приховано, тому не могли офіційно запитувати документи, дані з банків чи інформацію про пересування підозрюваних. Тепер правоохоронці скерували численні запити про міжнародну правову допомогу і планують аналізувати отримані матеріали. За оцінкою Клименка, справа складна і може тривати до року.

САП не коментує можливі підозри конкретним особам. Керівник органу зазначив, що, якщо слідство збере досить доказів, підозру оголосять будь-кому незалежно від посади.

Також Клименко додав, що робота органу не змінилася після кадрових змін в Офісі президента, але тиск на антикорупційні органи зберігається. Він уточнив, що найбільший спротив, за його спостереженнями, надходить від правоохоронної системи, зокрема від Служби безпеки України.

Посадовець навів приклад: під час операції в Сумській області співробітники СБУ затримали детектива НАБУ. Через це зірвався план спецоперації, яка передбачала затримання більшої кількості осіб. Стався витік інформації – фігурантів попередили про дії слідства. Наразі перевіряють, чи пов’язаний цей витік з діями СБУ.

Водночас були й інші випадки втручання, зокрема прослуховування детективів. Такі дії, як каже Клименко, мають системний характер і перешкоджають роботі антикорупційних органів.

Разом з тим, як поділився керівник САП, іноді витоки інформації трапляються і всередині органу. У частині випадків вдалося встановити джерела та притягнути винних до відповідальності.

Окремо він порушив питання фігурантів справ, які залишають Україну. Ключову роль у цьому відіграють запобіжні заходи: суди часто дозволяють виїзд за кордон або повертають паспорти. Крім того, відкритість судового реєстру дозволяє фігурантам заздалегідь дізнаватися про слідчі дії й залишати країну до оголошення підозри.

Щодо екстрадиції, Клименко наголосив, що такі процедури мають залишатися конфіденційними, адже публічність може завадити – підозрюваний може встигнути змінити країну перебування. Він заперечив затягування в підписанні документів, пояснивши це великим обсягом матеріалів і технічними доопрацюваннями. Він підкреслив, що українські правоохоронці не можуть самостійно проводити слідчі дії за кордоном. Це відбувається лише через міжнародну правову допомогу або в складі спільних слідчих груп, де українські представники фактично виконують роль спостерігачів.

Наразі 21 народний депутат має статус підозрюваного або обвинуваченого в справах НАБУ і САП. Водночас це не блокує роботу парламенту, оскільки депутати можуть виконувати свої повноваження до вироку суду.

Антикорупційні органи, за словами Клименка, сподіваються довести всі справи до обвинувальних вироків, але результат залежить від якості доказів, позиції судів і дій сторони захисту. Загалом уже ухвалили понад 300 вироків і притягнули до відповідальності більш як 450 людей.

Повільність розслідувань керівник САП пояснив складністю процедур і тривалим розглядом справ у судах. На його думку, потрібно змінити підхід до строків давності, щоб уникати закриття справ без вироків. Серед ключових проблем – недосконалий захист даних у судовому реєстрі, через який адвокати можуть отримувати інформацію про слідчі дії раніше за детективів, а також “правки Лозового”, які дозволяють закривати справи через формальні процесуальні підстави.

Клименко наголосив на потребі створення незалежної експертної установи, яка швидко проводитиме експертизи в справах НАБУ і САП. Нинішня система часто затягує розслідування на роки й створює ризики витоків.

Він також виступив за розширення повноважень САП, зокрема можливість самостійно ініціювати розслідування щодо народних депутатів і в окремих випадках – процедури екстрадиції, щоб уникати конфлікту інтересів.

Говорячи про міжнародні розслідування, Клименко зазначив, що повернення активів ускладнилося через слабку взаємодію з фінансовим моніторингом. Водночас у 2025 році вдалося повернути 3,7 мільйона євро в справі за участі французьких партнерів. Рівень побутової корупції, за дослідженнями, знижується, але проблема топкорупції залишається. На думку посадовця, держава поки не демонструє досить чіткої стратегії її подолання.

Насамкінець Клименко додав, що САП і НАБУ демонструють відсутність недоторканних осіб і поступово збільшують кількість справ, вироків і повернених коштів. За час існування антикорупційної інфраструктури до бюджету повернули щонайменше 11 мільярдів гривень, а загальний економічний ефект, за його словами, значно більший.

Нагадаємо, що в лютому 2026 року зафіксували понад 300 публікацій у телеграмі, які мали ознаки скоординованих інформаційних атак проти антикорупційних органів. За результатами моніторингу медіаполя, такі кампанії поширюють переважно анонімні канали, які публікують однакові тексти майже одночасно та просувають маніпулятивні наративи про діяльність НАБУ і всієї антикорупційної інфраструктури.

СБУ вже фігурувала в подіях, пов’язаних з конфліктами навколо антикорупційної інфраструктури, а деякі власники телеграм-каналів, що поширюють атаки на НАБУ і САП, можуть бути пов’язані з людьми, які працюють або працювали в спецслужбах. Журналістські розслідування вказували на можливі зв’язки адміністраторів деяких телеграм-каналів з колишніми або чинними співробітниками СБУ. Також частина таких людей, ймовірно, перебуває в резерві або має бронювання від мобілізації.

Крім того, НАБУ попереджало про появу фейкового сайту, який імітує офіційний ресурс відомства та поширює недостовірну інформацію.

Йдеться про сайт nabu-gov.com, який візуально копіює вебсторінку НАБУ, але не має до нього жодного стосунку. У бюро зазначили, що домен зареєстрували нещодавно, він не пов’язаний з офіційними каналами НАБУ і використовується для поширення фейків. Єдиним офіційним сайтом відомства залишається nabu.gov.ua.

Це не перша спроба використати ім’я відомства для шахрайства. У листопаді 2025 року бюро повідомляло про фішингові електронні листи з домену nabu.org.ua, а в грудні – про розсилання фейкових повідомлень нібито від НАБУ із запрошеннями на допити. У всіх випадках у відомстві наголошували: офіційний домен НАБУ – nabu.gov.ua.

Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко переконані, що передумови для повторної атаки на антикорупційні органи залишаються. За їхніми словами, учасники попереднього тиску не були притягнуті до відповідальності, натомість частина з них отримала підвищення та нові звання. Тож інформаційні кампанії та дії правоохоронців свідчать про збереження ризиків.

Читайте також: Системний тиск на антикорупційну екосистему: як 2025 рік став випробуванням для НАБУ, активістів і медіа