Нова атака на НАБУ та САП може відбутися через угоду з Христенком – експерти
В Україні готують черговий удар по антикорупційних органах. Народні депутати та експерти припускають, що дії проти НАБУ і САП можуть координуватися через угоду з народним депутатом Федором Христенком, яку суд затвердив напередодні звільнення детектива Руслана Магамедрасулова. Ймовірно, влада може використати це для тиску на незалежні розслідування та топпосадову корупцію.
Це у програмі “УП. Чат” обговорювали голова департаменту розслідувань “Української правди” Михайло Ткач, ексголова “Укренерго” Володимир Кудрицький, народна депутатка України Анастасія Радіна та головна редакторка видання “Українська правда” Севгіль Мусаєва.
Так, Михайло Ткач наголосив, що якщо керівництво держави справді хоче вибудувати дієву антикорупційну систему, то має шанс довести це конкретними кроками. За його словами, влада могла б допомогти НАБУ, якщо була б зацікавлена в притягненні до відповідальності всіх причетних, незалежно від зв’язків. Він запропонував створити для НАБУ незалежну експертну установу.
Тим часом нардепка Анастасія Радіна нагадала, що про це говорять уже кілька років, і таку ідею згадували навіть у меморандумах із Міжнародним валютним фондом, однак рішення досі не ухвалили. Вона висловила переконання, що посадовці, які можуть мати проблеми через розслідування НАБУ, готують нові атаки проти антикорупційних органів. На її думку, ці плани вже підготували і чекають слушного моменту.
Радіна звернула увагу на угоду у справі народного депутата Федора Христенка. Вона зазначила, що перед тим, як із СІЗО звільнили детектива Руслана Магамедрасулова, суд затвердив угоду з Христенком.
“Ця угода закрита, ми не знаємо, що там. Нам кажуть, що це роблять з міркувань державної безпеки, але враховуючи весь цей фльор і події, що передували укладанню угоди, у мене є великі сумніви, що туди не заклали якусь чергову “бомбу уповільненої дії”, яку потім можуть використати проти НАБУ і САП. І ще раз: це тільки один момент, про який нам стало відомо, а скільки ще всього вони заготовили – невідомо. І, на мою думку, цього більш ніж достатньо”, – підкреслила депутатка.
Вона також нагадала, що Христенка вивезли з Об’єднаних Арабських Еміратів, тоді як інших підозрюваних у держзраді, які там перебували, не передали Україні. Це, за її словами, породжує додаткові сумніви.
Крім того, вона переконана, що за наявності ресурсів і впливу можна вигадати будь-які звинувачення. Як приклад, вона навела справу іншого детектива НАБУ – Віктора Гусарова, який перебував у СІЗО разом із Магамедрасуловим. Адвокати, як каже Радіна, в суді показували, що так звані докази проти Гусарова зводилися до формального документа на бланку правоохоронного органу без конкретних підтверджень.
Головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва також розповіла, що правоохоронці іноді створюють листування в телеграмі після отримання доступу до телефонів. За її словами, це поширена практика, і такі переписки можуть використовувати як аргументи для звинувачень у державній зраді чи співпраці з Росією.
Колишній голова “Укренерго” Володимир Кудрицький, продовжуючи цю дискусію, назвав статтю про державну зраду зручним інструментом тиску, оскільки частину матеріалів справи можна засекретити, а самі обвинувачення звучать загрозливо. На його думку, влада має два варіанти розвитку подій: або дозволити антикорупційним органам і надалі оголошувати підозри високопосадовцям із подальшими процесуальними наслідками, або спробувати посилити тиск – зокрема через нові справи проти детективів НАБУ, керівництва САП, журналістів чи активістів.
Радіна зауважила, що повноваження чинного керівника САП завершаться приблизно за півтора року. До конкурсної комісії з відбору нового керівника генеральний прокурор включив Олексія Шевчука, який активно коментує процес у медіа. На її думку, конкурс може стати публічним і конфліктним.
Ткач пояснив, що керівник САП фактично погоджує підозри, які готує НАБУ. Якщо на цій посаді опиниться людина, пов’язана з Офісом президента, то вона зможе блокувати або гальмувати справи, навіть за наявності доказів.
Зрештою Радіна підсумувала, що в ситуації з антикорупційною системою немає компромісного сценарію. Так або переможуть незалежні органи, які розслідують топкорупцію, або верх візьме сама топкорупція. На її думку, покарання винних і повернення вкрадених коштів мають стати принциповою позицією. Депутатка припустила, що влада може спробувати зробити ще один крок для посилення контролю, і пообіцяла, що суспільство реагуватиме на такі дії, зокрема через публічні обговорення і протести.
Нагадаємо, що протидія корупції була одним з найнебезпечніших видів активізму в Україні ще до початку повномасштабного російського вторгнення.
Понад половину українців вважають цю проблему однією з найголовніших у країні, але боротьбу з розкраданнями та зловживаннями називають одним з того, що втілювати вдається погано.
