Торішній російський обстріл інтернату в Суджі: українські аналітики встановили ймовірних причетних

Під час української окупації частини Курської області РФ російські бійці завдавали низки ударів різною зброєю по інтернату у Суджі, де укривались цивільні та була розташована комендатура. Причетними до цього можуть бути бійці угрупування “Сєвєр” під командуванням російського генерал-полковника Олександра Лапіна.

Про це йдеться у тематичному звіті правозахисників з Truth Hounds, які входять до коаліції “Україна. П’ята ранку”.

Центр Суджі після удару у лютому 2025 року. Скриншот відео

Місто Суджа — адміністративний центр однойменного району на Курщині, в якому до серпня 2024 року мешкало менше як сім тисяч цивільних.

У центрі населеного пункту є триповерхова школа-інтернат, вихованці якої пішли на канікули 24 травня 2024 року. Вже у серпні українські військові в цілях самооборони, відповідно до статті 51 Статуту ООН, сформували тут “буферну (санітарну) зону”, адже звідси завдавали ворожих ударів по прикордонню. 

З початком бойових дій будівля лишилась без тепла та води. Водночас саме тут організували пункт видавання допомоги й розмістили комендатуру, де могли також бути поліціянти. Останнє російська сторона використовує для виправдання обстрілів, але поліція здебільшого має статус цивільних, бо її основна функція — підтримання порядку.

“Серед тих, хто був всередині, статус комбатантів мали лише представники військової комендатури або інші особи, що мали або могли мати відповідні контракти зі Збройними силами України. Утім, якби навіть теоретично на території об’єкта були присутні комбатанти або цивільні, які беруть участь у бойових діях, то це автоматично не перетворювало б його на законну ціль”, — уточнюють аналітики. 

Щодо того, який статус мала будівля, то міжнародне гуманітарне право визначає об’єкт військовим, лише якщо одночасно є дві умови:

• характер, розміщення, призначення або використання об’єкта повинні робити ефективний внесок у воєнні дії;
• його знищення, захоплення або виведення з ладу має надавати визначену військову перевагу за конкретних обставин на момент нападу.

У ситуації з російськими обстрілами власного міста такої ситуації не було, тож інтернат підпадав під захист як цивільний.

Ілюстраційне зображення. Кабіна російського Су-34 — саме таким літаком могли завдати удару по інтернату у Суджі у лютому 2025 року. Фото: militaryarms

Завдяки відкритим джерелам аналітики точно підтвердили чотири удари РФ поблизу та безпосередньо по інтернату:

• фугасною керованою авіабомбою у ніч на 12 січня 2025 року били по закинутій пожежній частині навпроти школи-інтернату (один удар — за 50 метрів від будівлі, другий — приблизно за 100 метрів);
• дронами вдарили по автівках з провізією вдень 16 січня 2025 року, коли впритул до однієї стояв цивільний, спілкуючись з військовим, а решта — на відстані 10 метрів. У підсумку двоє цивільних дістали контузії;
• у день 31 січня 2025 року, коли о 16:23 й о 16:43 завдали два авіаційні удари;
• 1 лютого 2025 року о 18:54 за місцевим часом завдали удару, через що обвалилась частина конструкцій та загинули четверо з-понад сотні людей всередині, ще 11 дістали травм, а шестеро зникли безвісти. Росіяни додатково того дня завдали удару по ліквідаторах наслідків.

Аналітики зосередились на останньому епізоді. Удар, найімовірніше, завдав Су-34 з аеродрому в Бутурлинівці, що у Воронезькій області за 375 кілометрів від інтернату. Цей аеродром могли використовувати для дозаправлення або обслуговування літаків.

Окрім нього, у звіті аналізують активність техніки на п’яти інших поблизу, а саме Мариновка, Саваслейка, Ахтубінськ, Майкоп та Моздок.

Мапа з російськими аеродромами поблизу Суджі

На початок 2025 року Суджа належала до території під управлінням російського угруповання військ “Сєвєр”. Командиром угрупування є генерал-полковник Олександр Лапін, підозрюваний в Україні у вчинені воєнних злочинів. 

Також до боїв на Курщині РФ залучала заступника начальника головного військово-політичного управління ЗС РФ, командира спецпідрозділу “Ахмат” генерал-лейтенанта Апті Алаудінова. Його так само підозрюють в Україні у воєнних злочинах.

Олександр Лапін та Апті Алаудінов

Російська офіційна сторона жодних матеріалів для підтвердження лютневого удару не надала, а українська показала знімки екрана із застосунку “Віраж-планшет” — це автоматизована система збору інформації про повітряну ситуацію.

Офіційно у РФ щодо обстрілу оголосили підозру командиру 19 ракетної бригади ЗСУ за статтею про теракт. 

Правозахисники, підсумовуючи дослідження, кажуть, що обстріл школи-інтернату має ознаки воєнного злочину, на що не впливає ні юрисдикція, ні органи, що займатимуться розслідуванням.

“Його роль (обстрілу. — Ред.) виходить далеко за межі окремого інциденту, адже він є черговим підтвердженням системної практики російської сторони — умисних нападів на цивільне населення та цивільні об’єкти. Цей випадок показово демонструє, що російська влада у ході збройного конфлікту готова жертвувати навіть життям власних громадян, використовуючи невибіркові чи навмисні удари по цивільних як окремий елемент військової тактики”, — кажуть вони. 

Нагадаємо, що аналітики Truth Hounds випустили чимало досліджень за час, поки триває повномасштабне російське вторгнення в Україну, а ZMINA детально розповідала про такі: 

• Чим, звідки та хто завдав удару по лікарні у Миколаєві 21 березня 2022 року;
• Хто відповідальний за удар росіян по драмтеатру в Чернігові у серпні 2023 року; 
• Як росіяни розгорнули в окупації кампанію викрадень, катувань і вбивств персоналу Запорізької АЕС і жителів Енергодара; 
• Хто та звідки завдавав ударів по кафе у Краматорську та селищу Біленьке у 2023 році;
• Як армія РФ знищувала Маріуполь та чому це є показовим прикладом того, які способи ведення війни обирає російське військово-політичне керівництво;
• Вплив підриву росіянами Каховської ГЕС на екосистеми, аграріїв та цивільне життя загалом;
• Подвійні удари по ліквідаторах наслідків обстрілів як фундаментальний аспект російського методу ведення війни;
• За понад три роки росіяни понад три десятки раз обстріляли готелі в Україні, що може бути їхньою стратегією.