Торік російські військові завдали авіаудару по лікарні та готелю у Миколаєві: чим, звідки та хто його завдав?

Торік 21 березня російські військові завдали авіаційного удару по Миколаєву, а два снаряди влучили у будівлю готелю “Інгул” та території Миколаївської обласної психіатричної лікарні №1. Про постраждалих цивільних внаслідок атаки не повідомляли, втім, удар є воєнним злочином, бо для нього застосовували зброю невибіркової дії. 

За понад рік, що минув відтоді, правозахисники з Truth Hounds, що входить до коаліції “Україна. П’ята ранку”, ідентифікували виконавців удару на основі власноруч зібраної інформації з місця інциденту, даних відкритих джерел, а також додаткової інформації від слідства та результатів власного розслідування. 

ZMINA переказує результати їхньої роботи. 

Наслідки удару по готелю. Скриншот відео Truth Hounds

Пошук виконавців правозахисники розпочали зі встановлення того, що саме скинули на територію готелю та лікарні російські військові. 

Завдяки, серед іншого, вивченню кута входження снаряда у ціль та форми вирви дослідники відкинули версію обстрілу ракетами великої та середньої дальності й снарядами з установок РСЗВ. Звузили вибірку й знайдені на обох місцях влучань залишки гальмівного парашута, яким був оснащений боєприпас.

Дослідники дійшли висновку, що скинули росіяни авіабомби типу ФАБ-250 та ФАБ-500. Бомбу першого типу скинули на лікарню, а другого – на готель. 

Наслідки удару по лікарні. Скриншот відео Truth Hounds

Факт того, що на об’єкти у Миколаєві скинули дві авіабомби різних типів, допоміг звузити й коло літаків, що могли нести одночасно два типи боєприпасів. 

З огляду на характер атак з використанням ФАБ-ів аналітики припустили, що, найімовірніше, для бомбардування Миколаєва здійснював виліт Су-34. Він є винищувачем-бомбардувальником, що першочергово призначений для нанесення ракетних або бомбових ударів з великих та малих висот за будь-яких погодних умов.

Водночас менша, ніж у літаків стратегічної авіації максимальна вага бойового навантаження у вісім тонн, робить цей літак маневреним бомбардувальником з радіусом дії у 1100 кілометрів. Це припущення дозволило звузити дослідникам кількість авіабаз, з яких могли вилетіти у день бомбардування. 

Для виявлення Су-34 на військових аеродромах та базах військово-повітряних сил Росії вивчали супутникові знімки. Допомогла у цьому одна з особливих характеристик літака, а саме його забарвлення. Су-34 у своїй звичній модифікації має яскраво-синій колір, однак існує й чорного кольору. 

Фото: вікіпедія

На момент бомбардування Миколаєва у відкритих джерелах не було постійних моніторингів зльотів та переміщення російської авіації. Не було тоді й ресурсу, що надавав би таку інформацію. Втім, дослідники розв’язали це питання, з’ясувавши траєкторію польоту, аналізуючи інші дані. 

Для встановлення ймовірних баз зльоту дослідники сфокусувались на Ростовській області та Краснодарському краї Росії, а також на окупованому Криму.

Попри те, що чимало аеродромів півострова не приймають Су-34, у підсумку аналітики встановили, що Росія перекинула одну ескадрильюі 12 бортів 559 бомбардувального полку з “Морозовська” у Ростовській області на “Бельбек” у Криму.

Російське командування вже перекидало туди ці літаки навесні 2021-го. 

Для виявлення Су-34 на аеродромі “Бельбек” використали супутникові знімки Maxar і Planet SkySat, останні з яких датувались днем бомбардування – 21 березня 2022 року. Цікаво, що й час, коли зробили знімки, збігається з часом атаки – 13:31 за київським часом. 

Аеропорт “Бельбек” у Криму 21 березня 2022 року. На фото видно щонайменше 10 літаків Су-34

Окрім цього, за три дні після атаки міноборони РФ опублікувало відео з вильотом Су-34 на бойове завдання з ФАБ-ами на борту. З високою ймовірністю зафільмували це саме на аеродромі “Бельбек”, на що вказують як погодно-кліматичні умови, так і особливості місцевості. 

Аеропорт упізнали, зокрема, за земляними бар’єрами, що слугують захистом від уламків вибухонебезпечних боєприпасів. 

Скриншот відео міноборони РФ від 23 березня 2022 року

Встановивши боєприпаси, які скинули на Миколаїв, а також літаки, що могли нести ці снаряди, правозахисники взялись встановлювати виконавців атаки.

До нальоту можуть бути причетні пілоти та командування однієї з трьох авіаційних ескадрилей, що входять до складу 559 бомбардувального полку 1 гвардійської змішаної авіаційної дивізії 4 армії ПКС РФ з постійним місцем перебування на аеродромі у місті Морозовськ. 

Російські пілоти 1 ескадрильї торік здійснювали авіанальоти на Харків, а один з учасників цього навіть знімав це на відео. Це дозволило припустити, що до Криму російське командування перекинуло 2 або 3 ескадрилью 559 полку, що звузило коло ймовірних виконавців воєнного злочину до списку у понад шість десятків людей. 

Повний перелік особового складу 2 та 3 ескадрилей 559 бомбардувального полку 1 гвардійської змішаної авіаційної дивізії 4 армії ПКС РФ правозахисники навели у додатку до свого розслідування. 

Висока активність полку не лишилась непоміченою вищим російським керівництвом, зазначають правозахисники. Так, цього року 17 березня Путін підписав указ про присвоєння 559 бомбардувальному авіаційному полку почесного найменування “гвардійський”.

У документі йдеться, що це звання присвоїли “за масовий героїзм і відвагу, стійкість і мужність, виявлені в бойових діях із захисту Вітчизни та державних інтересів”.

Кабіна Су-34. Фото: militaryarms

За відсутності свідчень пілотів російських літаків або інших осіб, причетних до здійснення нападів, неможливо точно встановити, якою саме була мета нападу, адже однією з цілей міг стати Миколаївський суднобудівний завод. Це припущення можна зробити, зокрема, якщо позначити місця влучань на мапі. 

“Очевидною стає близькість їхнього розташування до території суднобудівного заводу”, – кажуть аналітики. 

На основі власного аналізу дослідники дійшли висновку, що завод не був військовою ціллю. Втім, незалежно від мети, яку ставили перед собою причетні до нападу люди, сам напад містить ознаки воєнного злочину.

“Якщо атака спрямовувалася на МСЗ, який не є військовою ціллю, то це є воєнним злочином – нападом на цивільний об’єкт. Навіть, якщо МСЗ є військовою ціллю, напад із застосуванням невибіркової зброї є воєнним злочином. Прямий умисний напад на лікарню також кваліфікують як воєнний злочин”, – пояснюють правозахисники. 

559 полк з Ростовської області, командиром якого є Шишкін Віталій Андрійович, не вперше вчиняє воєнні злочини. До того, як бомбардувати міста в Україні, російські пілоти з цього полку бомбардували цивільні об’єкти у Сирії. 

Щонайменше 8 Су-34 цього полку 20 листопада 2015 року злітали у Сирію з аеродрому “Кримськ” в Краснодарському краї. 

Шишкін Віталій Андрійович

Міжнародній розвідувальній спільноті InformNapalm ще тоді вдалося встановити конкретних пілотів та штурманів Су-34, які брали участь у скоєнні воєнних злочинів, зокрема, йдеться про Штурбабіна Сергія Валерійовича та Чечоткіна Олексія Михайловича, які досі є головними штурманами 559 бомбардувального полку. 

Нагадаємо, що 14 січня цього року російські військові завдали ракетного удару по житловому будинку у Дніпрі, внаслідок чого загинули 46 людей. Підозрюють у завданні цього удару військових 52 важкого бомбардувального авіаційного полку. 

Військові з цього полку причетні й до обстрілу влітку торік у Кременчуці торговельного центру, а також до обстрілу будинку в місті Сергіївка на Одещині. Річ у тім, що лише вони використовують ракети певного типу, які знайшли на місцях усіх цих трагедій. 

Журналістам вдалось зателефонувати деяким з підозрюваних та поговорити з ними.