Адвокатка, яка захищає Михайла Берчука, розцінює позов проти нього як форму тиску на екоактивіста

20 січня у Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області відбувся розгляд справи за позовом приватного підприємства “Віктор і К” та позивачки Ірини Король проти громадського активіста Михайла Берчука про захист честі, гідності та ділової репутації. 

Про це повідомляє документаторка Центру прав людини ZMINA Христина Роман.

За її словами, напередодні засідання до будівлі суду прибули співробітники ТОВ “Гідросенд”, як стверджувалиучасники процесу, для демонстрації підтримки підприємству.

У ході засідання суддя Юрій Мельничик запропонував сторонам обговорити нові докази, залучені ними протягом листопада-грудня 2025 року. 

Сторона відповідача надала низку аргументів на користь того, що критика щодо ТОВ “Гідросенд” у пості Михайла Берчука була виправданою. Зокрема, до справи долучили заяву мешканки селища міського типу Власівка, написану в 2017 році. Жінка скаржилась на те, що “Гідросенд” здійснює викиди, які, на її думку, погіршують стан повітря, забруднюють воду, порушують право мешканців на безпечне для життя і здоров’я.

На підставі цього звернення Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області провела позапланову перевірку. Інспекція зафіксувала наявність труби за межами території підприємства, спрямованої у бік річки Дніпро.

Також порушення зафіксували й інші контролюючі органи. Зокрема, у 2025 році Державна екологічна інспекція Придніпровського округу подала позов до ТОВ “Гідросенд”, в якому просила суд зупинити виробництво та іншу діяльність підприємства до повного усунення порушень, пов’язаних із понаднормовими викидами забруднюючих речовин.

Окремо Державна екологічна інспекція Придністровського округу подала позов проти ПП “Віктор і К”, пов’язаного з ТОВ “Гідросенд”, у якому просила суд зупинити діяльність підприємства у зв’язку з реконструкцією виробничого цеху без проведення обов’язкової оцінки впливу на довкілля.

На думку Михайла Берчука та його представниці, адвокатки Ольги Веретільник, ці матеріали свідчать про системні порушення, які здійснювались протягом багатьох років. 

Крім того, сторона відповідача долучила відео, яке може свідчити про те, що вищезазначені підприємство зливають відходи у річку Дніпро. 

Своєю чергою, представник позивача, адвокат Ігор Близнюк заявив, що ці матеріали, нібито, не мають прямого відношення до суті позову і до допису в фейсбуці, який Михайло Берчук написав у березні 2025 року. 

“Ми вважаємо, що докази, зокрема, інформація про події десятирічної давнини, надані відповідачем, не відповідають предмету спору. На нашу думку, пост Берчука, взагалі, не пов’язаний із зазначеними справами. Також треба проаналізувати, як відео, надане відповідачем, пов’язане зі справою”, – зазначив Близнюк. 

Адвокатка Ольга Веретільник зазначила, що представник позивача перебільшує обов’язки та обмеження, якими мають керуватись фізособи  в своїй повсякденній діяльності, зокрема, коли висловлюються в соцмережах. 

“У пості Михайла Берчука є оціночні судження. Проте там також є достовірна інформація про викиди підприємства. Зараз ми як сторона відповідача шукаємо додаткові аргументи, які підтвердять його слова. Позиція Берчука – це позиція фізособи, активного громадянина, який зацікавлений в дотримання екологічного законодавства. Він не зобов’язаний подавати в своєму пості посилання на всі джерела, з яких отримав інформацію, проте стандарти судового процесу значно вищі, ніж стандарти для допису в соцмережах, тому ми надаємо максимальну кількість доказів”, – підкреслила Веретільник.   

Вона додала, що, сторона захисту розцінює поданий позов як форму тиску на громадського активіста. 

“Цей позов спрямований на те, щоб здійснювати тиск на активіста, який поширює інформацію про вплив підприємства на довкілля. Між позивачем та відповідачем – диспропорція сил, оскільки сторона позивача представляє бізнес, доволі впливовий в машстабах регіону, який має певний ресурс. Позовні вимоги – доволі великі, оскільки зрозуміло, що в позивача немає таких грошей. Ми сприймаємо це як тиск, спрямований на уникнення поширення чутливої інформації”, – наголосила адвокатка. 

Після заслуховування сторін, суддя Юрій Мельничик оголосив перерву в засіданні на півтори години. Під час перерви у будівлі сталось відключення світла, тому онлайн-трансляція засідання була перервана.

Суддя також повторно не вийшов до зали суду, оскільки о 17:00 закінчився робочий день.

У Світловодському міськрайонному суді кореспонденту ZMINA повідомили, що ухвала суду буде опублікована пізніше.  

Раніше суд задовольнив клопотання обох сторін у справі екоактивіста Михайла Берчука, який бореться проти забруднення Дніпра. 

Нагадаємо, 6 серпня 2024 року під час засідання екологічної комісії в селищі Власівка на Кіровоградщині директор заводу “Королівський Смак” Віктор Король вчинив напад на екоактивіста, члена громадської ради ГО “Клуб українських патріотів” Михайла Берчука, вдаривши його ногою по тулубу та кулаком у скроню. Активіст вважає це тиском через те, що він виявив, що два місцевих заводи – “Віктор і К” та “Гідросенд” – зливають токсичні відходи в Дніпро.

До цього інциденту активіст написав заяву до поліції з вимогою почати розслідування та притягнути до відповідальності посадовців Світловодської міськради та старосту селища Власівка за співучасть у забрудненні довкілля.

Михайло Берчук – екоактивіст, що займається захистом довкілля від токсичних викидів, які здійснюють заводи в його місцевості. Після того як померла від раку шлунку його мама, він почав досліджувати стан повітря в місті, потім – річок і землі.

Декілька років тому він дослідив, що заводи, які виробляють олію, майонез та кетчуп, зливають відходи в Дніпро.

Коли він писав скарги в усі інстанції та почав досліджувати ґрунт, воду й повітря, на нього вчинили жорстокий напад. Активіст перебував у реанімації з тяжкими травмами. Центр прав людини ZMINA тоді надавав йому допомогу.

Раніше екоактивіста з Кіровоградської області Михайла Берчука, який пережив два досі нерозслідувані напади, не включили до комісії з контролю діяльності місцевих правоохоронців при головному управлінні Нацполіції області.

Додамо, що Михайло Берчук є фігурантом “списку Гандзюк”, куди входять 55 активістів, які пережили фізичні атаки щодо себе протягом 2017–2018 років. Два напади на Берчука, які стались у 2016 та 2017 році, досі не розкрито.

Напади на нього активіст пов’язує зі своєю екологічною діяльністю проти забруднення довкілля місцевими підприємствами з виробництва олії та майонезів у селі Власівка Світловодського району. Він навіть домігся штрафів для місцевих порушників екологічних норм. Водночас діставав за свою діяльність погрози.

У 2016 і 2017 році на активіста двічі скоювали фізичний напад. 10 жовтня 2016 року двоє невідомих побили його руками та ногами, пирснувши в обличчя з газового балончика. Вдруге чоловіка дерев’яними битками побили о 10-й ранку 14 березня 2017 року. Нейрохірург робив трепанацію, щоб витягти з-під черепа кісткові осколки.