Тривалість життя та безпечні продукти: експерти назвали вигоди для українців від вступу до ЄС

У країнах, які не так давно приєдналися до Європейського Союзу, відзначається суттєве покращення екологічної якості життя населення. Зокрема, люди стали жити довше завдяки чистому довкіллю. 

Про це йшлося під час експертної дискусії про вигоди від вступу до ЄС, організованої Ресурсно-аналітичним центром “Суспільство і довкілля” 23 грудня, передає ZMINA.

Скриншот презентації дослідження

Вступ України до ЄС – це інструмент модернізації країни, який зможе принести відповідні вигоди нашому суспільству, зазначив радник віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції Іван Нагорняк. За його словами, коли Європейський Союз говорить про виконання певних умов вступу, в Україні часто не доносять до суспільства всю інформацію щодо переваг, які люди отримають у результаті євроінтеграції.

“Імплементація права ЄС, яка стосується довкілля, – це здоров’я нашого суспільства. Те, що стосується ринку, – це демонополізація, зрозуміліші та відкритіші правила для економіки. Те, що стосується соціальних гарантій і прав працівників, – це, наприклад, менше смертей на виробництві й у будівництві”, – пояснив Нагорняк.

Старша аналітикиня Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” Зоряна Козак звернула увагу, що комунікація про переваги вступу України до ЄС переважно ведеться про вигоди для держави та економіки:

“І для людей це важливо: яка буде зарплата, соціальне та пенсійне забезпечення. Але не менш важливою також є і екологічна якість життя”. 

Центр провів дослідження, щоб з’ясувати, як змінилась екологічна якість життя мешканців колишніх країн-кандидатів з часу вступу їх до ЄС. Зокрема, країн з останніх трьох хвиль розширення: 

• 2004 рік – Латвія, Естонія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехія;
• 2007 рік – Болгарія і Румунія;
• 2013 рік – Хорватія.

Дослідження виявило, що в цих країнах суттєво зросла тривалість життя після вступу до ЄС: на 4 – 6,7 року. Зокрема, тривалість життя в Словенії у 2023 році становила 82 роки. В Україні очікувана тривалість життя у 2021 році була на рівні 69,7 року. Результати дослідження також свідчать, що після вступу до ЄС у країнах зростає тривалість здорового життя людей – максимально в Словенії, на 8,5 року.

Одним з питань, яке стосується не лише тривалості життя, а й чистого довкілля, є смертність населення від дрібнодисперсного пилу, звернула увагу Зоряна Козак. З часу вступу до ЄС у 2022 році всі досліджувані країни продемонстрували скорочення такої смертності.

“Це скорочення в рази. Наприклад, для Естонії таке зменшення становило в дев’ять з половиною разів. У Латвії та Угорщині – у понад два рази”, – зазначила експертка.

Автори дослідили також рівень доступу до центрального водопостачання, який відчутно зріс у всіх країнах після вступу до ЄС. Також зросли обсяги перероблення побутових відходів з моменту вступу країн до ЄС (від 4% до 45,6%). Тож автори звертають увагу, що євроінтеграція сприяє зменшенню забруднення довкілля.

У країнах також зросли площі, які отримали статус природоохоронних, що є запорукою збереження наземних та морських екосистем, здорового для життя довкілля та продовольчої безпеки.

Експертка Інформаційного центру “Зелене досьє” Ольга Ігнатенко розповіла про вигоди в сільському господарстві, які дасть українцям вступ до ЄС. Зокрема, за її словами, польські фермери більше не блокуватимуть українську продукцію на кордоні, бо вона відповідатиме європейським стандартам.

“По-друге, підвищаться стандарти виробництва, стандарти безпеки харчових продуктів для здоров’я людей. Їжа буде безпечніша. Будуть заборонені найшкідливіші практики, наприклад превентивне використання антибіотиків там, де неналежні санітарні умови для утримання тварин”, – зауважила Ігнатенко. 

За її словами, також зміняться сільські ландшафти, будуть застосовуватися стійкіші методи виробництва, бо в Європі є вимоги щодо ландшафтного різноманіття для сільського господарства. Засівати “безкраї” поля соняшником чи ріпаком фермери вже не будуть.

“Покращиться також розвиток сільських територій, що вплине на життя навіть тих людей, які не залучені до сільського господарства. Бо спільна аграрна політика ЄС охоплює також розвиток сільських територій, для цього є цільові показники й виділяються кошти”, – додала експертка центру “Зелене досьє”.

Нагадаємо, ZMINA писала, що українці пов’язують успіх європейської інтеграції насамперед із внутрішніми змінами в країні. Найважливішим показником вони називають боротьбу з корупцією – так відповіли 19,2% опитаних. Далі йдуть підвищення рівня життя (12%) та дотримання принципу верховенства права (8,4%). Такі результати дослідження Info Sapiens, проведеного на замовлення Центру “Нова Європа”, яке вивчало ставлення суспільства до зовнішньої політики, безпеки та євроінтеграції.