Начальник Полтаваобленерго погрожує судом головній редакторці “Чутівський край” за матеріал у цьому медіа

Головній редакторці онлайн-медіа “Чутівський край” (Полтавська область) Дарʼї Густіліній погрожує судовим позовом начальник Чутівської дільниці акціонерного товариства “Полтаваобленерго” Юрій Величко через її матеріал і вимагає його видалення.

Про це журналістка повідомила представниці Інституту масової інформації (ІМІ) у Полтавській області Надії Кучер.

Фото: Полтавщина

За словами Густіліної, 5 грудня на фейсбук-сторінці “Чутівського краю” вона опублікувала матеріал про місцевого підприємця, який встановив на своєму будинку сонячні панелі та зіткнувся з проблемами у взаєминах з Полтаваобленерго через використання електроенергії для бізнесу.

Після публікації представник обленерго звернувся до журналістки з вимогою видалити статтю та погрожував судовим позовом у разі відмови.

Дарʼя Густіліна відмовилася видаляти матеріал, але запропонувала опублікувати роз’яснення від Полтаваобленерго, якщо компанія вважає інформацію недостовірною. Вона також зазначила, що герой матеріалу надав усі підтверджувальні документи щодо ситуації.

Журналістка підкреслила, що в статті наголошено на праві осіб та організацій на відповідь відповідно до ст. 43 закону України “Про медіа” і видання готове її опублікувати.

Під час особистої зустрічі з Величком він попередив, що “говоритиме інакше” та планує звертатися до поліції і до суду, конкретно не пояснивши, що мав на увазі.

Юрист ІМІ Володимир Зеленчук зазначив, що Полтаваобленерго – це комерційне підприємство, а відносини між ним і споживачами мають договірний характер. У таких випадках, як у кафе чи іншому бізнесі, власники зазвичай реагують на критику поясненнями, а не вимогою видалити коментар чи матеріал.

За словами Зеленчука, спроба вимагати видалення статті демонструє не лише проблему монополізації ринку, а й те, що механізм спростування інформації може обмежувати свободу слова. Він підкреслив, що медіа в цьому разі лише відобразило позицію людини, яка бачить проблему у своїх договірних відносинах.

Юрист наголосив, що інформація, яка свідчить про порушення прав людини чи проблеми в договірних відносинах, не може обмежуватися в доступі, а готовність видання надати можливість відповіді іншій стороні демонструє дотримання журналістських стандартів.

Нагадаємо, що впродовж минулого місяця в Україні задокументували 14 випадків порушення свободи слова в Україні, з них сім – пов’язані з діями Росії, включно з обстрілами журналістів, редакцій медіа та телевеж, а також юридичним тиском.