Протягом останніх кількох років влада закривала громадські організації, а журналісти були змушені виїжджати за кордон або ж потрапляли до в’язниці – киргизька правозахисниця Лейла Сеїтбек

Протягом останніх кількох років влада Киргизстану закривала громадські організації, а незалежні журналісти були змушені виїжджати за кордон, або ж вони потрапляли до в’язниці.  

Про це під час Третьої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” у Києві 18 листопада 2025 року сказала киргизька правозахисниця та адвокатка, яка спеціалізується на питаннях Центральної Азії, Лейла Сеїтбек, передає видання ZMINA.

Лейла Сеїтбек. Фото: Crimea Global. Understanding Ukraine through the South

“Протягом останніх кількох років влада закривала громадські організації, а журналісти були змушені виїжджати за кордон або ж потрапляли до в’язниці. Декілька моїх колег опинилися за ґратами за звинуваченням у вчиненні державного перевороту та терористичній діяльності”, – додала Лейла Сеїтбек.

У своєму виступі на конференції правозахисниця зазначила, що політичний тиск на Киргизстан з боку Росії є надзвичайно потужним. До того ж їхня країна досить маленька, має обмежені ресурси й трішки більш ніж 6 мільйонів населення, а отже в разі збройної російської агресії не матиме достатніх сил для того, щоб боротися з Росією. Водночас Киргизстан входить до клубу так званих авторитарних режимів спільно з Узбекистаном, Казахстаном, Таджикистаном, Туркменістаном, а також Венесуелою, Кубою та Іраном. Лідером цього клубу є Росія. 

“Режими цих країн будуються на основі спільної релігії, ідеології, ідеях врядування та існування політичних еліт, які продовжують красти ресурси власного народу. Вони збагачуються за кошт народу і залишаються при владі постійно. Росія ж обіцяє їм можливість постійного перебування при владі, безкарність та політичну підтримку на міжнародній арені”, – говорить Лейла Сеїтбек. 

З іншого боку, за словами правозахисниці, Киргизстан надає багато ресурсів Росії. Зокрема, в контексті людського капіталу, бо в Центральній Азії великий потенціал для вербування молодих людей до Збройних сил РФ. Також країна створює можливості для відмивання грошей через криптоплатформи, які активно використовує Росія, умови для релокації російського бізнесу до Киргизстану. Крім того, Росія чинить дуже великий тиск на країну для того, щоб знищити громадянське суспільство.

Наприкінці виступу правозахисниця згадала про насильство проти жінок і дівчат у Киргизстані, щоб придушити голос жінок у країні.

“Для того щоб жінки сиділи по домівках і мовчали, влада пригноблює й ізолює активних представниць жіноцтва. Жінки в нашому суспільстві – це 50% населення. І для авторитарного режиму можливість тримати 50% населення в таких умовах, в умовах мовчання, насправді дуже полегшує їхню роботу”, – підкреслює правозахисниця. 

Нагадаємо, 17–18 листопада в Києві відбувається Третя міжнародна конференція “Crimea Global”. Її відвідали, зокрема, журналісти та науковці з Мексики, Демократичної Республіки Конго, Аргентини, Киргизстану, Індії, Малайзії, Нігерії, Коста-Рики, Непалу, М’янми, Бразилії та Кенії – Ана Васкес Кольменарес, Анні Моді, Деніз Дрессер, Ігнасіо Монтес де Ока, Лейла Сеїтбек, Лув Пурі, Муніра Мустаффа, Філіп Обаджі, П’єтро Серконе, Прамод Джайсвал, Су Мон Тант, Урія Фанчеллі та Веллінгтон Нйонгеса.