Україна має обмежений прогрес у боротьбі з корупцією та має посилити гарантії незалежності антикорупційних органів – Єврокомісія

Європейська комісія в щорічній доповіді оцінила стан підготовки України в антикорупційній сфері як такий, що перебуває на середньому рівні. У Брюсселі зазначили, що за рік зафіксували лише обмежений прогрес.

Документ опублікували на сайті Єврокомісії 4 листопада.

Фото: Факти

Комісія зауважила, що останнім часом в Україні з’явилися законодавчі ініціативи, які подають як такі, що “захищають бізнес або нацбезпеку”, однак вони можуть ускладнити боротьбу з корупцією. Частина з них обмежує прозорість державних реєстрів або звужує відповідальність за корупційні злочини.

Антикорупційні органи та громадські організації повідомляють про зростання тиску з боку державних структур, зокрема через кримінальні провадження з боку силових і безпекових органів. На думку Єврокомісії, такі тенденції ставлять під сумнів відданість України антикорупційному курсу.

У звіті йдеться, що спеціалізовані антикорупційні органи – НАБУ, САП і ВАКС – продовжували працювати за своїми мандатами, посилили розслідування, кількість обвинувальних актів і вироків у справах топкорупції. Водночас щодо корупційних злочинів, якими займаються інші правоохоронні органи, позитивної динаміки не спостерігається.

Єврокомісія нагадала, що в липні парламент ухвалив закон, який послабив гарантії незалежності НАБУ та САП і фактично підпорядкував оперативну діяльність цих інституцій політично призначеному генеральному прокурору. У документі зазначається, що ці зміни могли серйозно послабити всю антикорупційну систему. Незалежність органів відновили лише після внутрішніх протестів та реакції міжнародних партнерів.

Комісія закликала Україну не допустити згортання реформ і посилити антикорупційні механізми. Зокрема, у Брюсселі наголошують, що потрібно усувати затримки та штучні перешкоди в справах топпосадовців, а також переглянути строки давності та правила їхнього переривання й зупинення відповідно до європейських стандартів.

У документі додали, що тогорічні рекомендації країна виконала частково й тому вони залишаються актуальними. Протягом наступного року Україна має:

• зберегти незалежність антикорупційних органів, розширити юрисдикцію НАБУ на всі посади з високими корупційними ризиками, запровадити гарантії проти втручання в роботу НАБУ і САП та уникнути обходу їхньої монопольної підслідності в справах топкорупції;
• посилити автономію САП, щоб прокурори могли розслідувати справи народних депутатів без погодження генерального прокурора;
• поліпшити результативність у справах про корупцію, зокрема щодо конфіскації незаконних активів та притягнення до відповідальності високопосадовців;
• розширити коло декларантів, удосконалити й спростити процедури перевірки декларацій;
• посилити спроможність НАЗК виявляти необґрунтовані статки;
• змінити Кримінальний процесуальний кодекс, щоб усунути перешкоди та затримки в провадженнях, особливо в справах топкорупції;
• збільшити кількість суддів і персоналу у ВАКС відповідно до плану України;
• підготувати та ухвалити антикорупційну стратегію і державну антикорупційну програму.

Єврокомісія підсумувала, що Україна має зберегти темп реформ і посилити результати в боротьбі з корупцією, щоб забезпечити рух до членства в ЄС.

Нагадаємо, що наприкінці жовтня міжнародна правозахисна організація Human Rights First констатувала нову хвилю цілеспрямованих атак з боку української влади на антикорупційних активістів, журналістів та інституції.

Активісти заявляють, що влада посилює тиск, щоб підірвати антикорупційну інфраструктуру, створену після Революції гідності, особливо після того, як Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наблизилися до розслідування осіб з найближчого політичного оточення президента Володимира Зеленського.

Це переслідування охоплює фізичні погрози, обшуки, кримінальні справи, сфабриковані звинувачення та SLAPP-позови.