У Києві презентували медіапроєкт, що пояснює, як жертвам воєнних злочинів свідчити про це і захищати свої права

В Україні започаткували інформаційний проєкт “Воєнні злочини в Криму”, який має доступно пояснити людям, що саме вважається воєнним злочином та як потерпілим захистити свої права.

Презентація проєкту відбулася в Києві 8 жовтня, передає кореспондентка видання ZMINA.

Це спільний проєкт громадських організацій (зокрема, “Крим SOS”), Прокуратури АР Крим і міста Севастополя та Представництва президента України в АР Крим. У першому ролику, присвяченому депортації з окупованих територій, знявся актор, представник кримськотатарського народу Ахтем Сеітаблаєв. У планах проєкту розповісти також про незаконне привласнення чи оголошення “безхазяйним” майна на ТОТ та примусову мобілізацію громадян України в армію РФ.

У просвітницькому відео наголошується, що доказами порушень та злочинів можуть бути: рішення окупаційного суду, будь-які документи, які видавали людині перед війною; а також фото, відео, свідки, навіть просто розповідь потерпілого.

Постійна представниця президента в Криму Ольга Куришко підкреслила, що людина, яка постраждала від воєнного злочину, може навіть не знати про те, що проти неї вчинили протиправні дії. Наприклад, у випадках з незаконним вилученням майна на тимчасово окупованій території. 

“Ми розповідаємо простою мовою для людей, які саме дії з боку окупаційних адміністрацій можуть бути кваліфіковані як злочини й що для цього потрібно. Поговоримо про те, які документи люди можуть збирати для доказів”, – сказала Куришко.

Посадовиця додала, що всі рекомендації людям з ТОТ були розроблені з розумінням безпекових ризиків для громадян, адже влада та громадянське суспільство усвідомлюють, що Російська Федерація ретельно відстежує комунікацію людей з окупованих територій з українською стороною й може за це переслідувати.

Перший заступник керівника Прокуратури АРК та м. Севастополя Віталій Секретар розповів про те, як українські правоохоронні органи убезпечують потерпілих під час розслідувань. Особисті дані, будь-яка сенситивна інформація є закритою, вона не є загальнодоступною і не поширюється жодним чином. Матеріали кримінального провадження щодо постраждалого доступні лише прокурору і слідчому.

Якщо людина відчуває страх за свою безпеку, то в Україні є окремий закон, який передбачає захист осіб – учасників кримінального процесу, коли вони можуть змінити свої анкетні дані (ім’я, прізвище тощо) і захистити в такий спосіб інформацію про себе додатково, залежно від ситуації. Якщо прокуратура Криму звертається до Міжнародного кримінального суду, то обов’язково запитує згоду людини, чи можна її справу, її історію передати до суду. Для МКС шифрують дані: людина отримує номер та абревіатуру, і тільки прокурор знає, хто ця особа та як з нею зв’язатися.

“У всіх нас спільна мета – покарати тих людей, які знущаються щодня з цивільного населення, і ми пробуємо будь-яким чином достукатися до сердець потерпілих, до їхніх думок для того, щоб вони прийшли до нас і розповіли свою історію. А ми вже зможемо застосувати юридичні механізми, щоб захистити їхні права”, – додає Віталій Секретар.

Ахтем Сеітаблаєв своєю чергою розповів, чому для нього важливо було долучитися до цієї інформаційної кампанії. Адже він сам із Криму і вимушено його покинув, він не зміг попрощатися з батьками через окупацію і не може відвідати їхні могили, у нього на півострові лишилися близькі, які щодня перебувають під ризиком порушень прав. У суспільстві на підконтрольній території України важливо не бути байдужим та не мовчати, додає актор.

“Через таку працю і синергію ми робимо так, щоб будь-яка свідома людина або ж людина, яка, наприклад, не цікавилася питанням Криму, дізнавалась і переставала боятися. У багатьох випадках саме страх є причиною небажання або сумнівів: “Чи маю я прийти, зафіксувати або отримати консультацію стосовно того, чи є я жертвою, чи можу я якось впливати або додати свій голос до майбутнього звинувачення Російської Федерації”, – переконаний медійник.

Зв’язатися та розповісти про порушення своїх прав можна через сайт прокуратури Криму.

Як писала в лютому ZMINA, в Україні на початок року розслідували майже 4 тисячі міжнародних злочинів та злочинів проти нацбезпеки, скоєних в окупованому Криму. Нещодавно Офіс генерального прокурора повідомляв, що в Україні за воєнні злочини вже засудили 202 російських військових, з них 19 були присутні під час судових засідань.