Зарплати суддів хочуть відв’язати від прожиткового мінімуму: у Комітеті з євроінтеграції підтримали ініціативи

У Верховній Раді розглядають два законопроєкти щодо зміни підходу в обрахуванні посадових окладів суддів. Замість прожиткового мінімуму запровадять базову (орудну) величину, розмір якої визначатимуть у законі про держбюджет на рік.

Комітет з питань євроінтеграції на засіданні 1 вересня підтримав обидві законодавчі ініціативи, передає ZMINA.

Члени Вищої ради правосуддя (скриншот засідання комітету)

У Комітеті з питань євроінтеграції розглянули два законопроєкти про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму (№ 13467 від 11.07.2025 та № 13467-1 від 21.07.2025).

У пояснювальній записці основного законопроєкту зазначається, що він спрямований на переформатування підходів до визначення розміру посадових окладів суддів на основі стабільнішої та прозорішої розрахункової величини:

“Запровадження базової (орудної) величини як розрахункового інструменту для визначення розмірів посадових окладів має на меті відв’язати розмір оплати праці працівників органів державної влади, зокрема судової системи, від прожиткового мінімуму, що за своїм призначенням є винятково соціальним стандартом”.

Автори альтернативного законопроєкту звертають увагу, що з 2020 року законами про держбюджет на відповідний рік прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, “заморожено” розміром у 2102 гривні. Така практика продовжується й у 2025 році.

“Водночас для визначення розміру посадових окладів працівників НАБУ, НАЗК, САП, ДБР Закон України “Про державний бюджет України на 2025 рік” застосовує прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень”, – йдеться в пояснювальній записці.  

У документі наводяться розміри посадового окладу судді на сьогодні:

• судді місцевого суду – 63 060 гривень (2102 грн х 30 прожиткових мінімумів);
• судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 105 100 гривень (2102 грн х 50 прожиткових мінімумів);
• судді Верховного Суду – 157 650 гривень (2102 грн х 75 прожиткових мінімумів).

Зазначається, що запропонований в основному законопроєкті (№ 13467) коефіцієнт обчислення збільшить оклади суддів лише на кількасот гривень. Зокрема, судді місцевого суду матимуть оклади 63 154 гривні: 3470 грн (орудна величина у 2026 році) х 18,2 базових (орудних) величин. 

“На відміну від основного проєкту закону цим законопроєктом пропонується встановити базовий посадовий оклад судді місцевого суду в розмірі 26 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів (що становитиме 90 220 гривень). Зазначені зміни наберуть чинності з 1 січня 2026 року”, – зазначають автори альтернативного законопроєкту.

“Станом на сьогодні, якби ми – Верховна Рада, уряд – належно виконували норми Закону “Про судоустрій і статус суддів” і не зупиняли їхню дію в інколи дещо сумнівний правовий спосіб Законом “Про державний бюджет” на кожен рік, то посадовий оклад судді першої інстанції зараз був би понад 93 тисячі гривень“, – зазначив автор альтернативного законопроєкту Денис Маслов.

За його словами, те, що орудна величина буде щороку встановлюватися Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів, означає, що так чи інакше влада впливатиме на рівень судової винагороди.

“Інколи це може не сприяти незалежності, суддівським гарантіям, може йти в певний дисонанс із висновками Генерального директорату Європейської  комісії, але ми країна, яка воює, тому інколи можемо ухвалювати складні рішення”, – додав Маслов.

Представники Вищої ради правосуддя зазначили, що підтримують альтернативний законопроєкт, оскільки вважають зазначені в цьому документі орудні величини справедливішими.

“У нашому висновку також є, що можливий певний контроль судової гілки влади через грошові винагороди з боку виконавчої влади. Ми це не підтримуємо і просимо врахувати ці застереження”, – звернула увагу заступниця голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша.

За словами члена Вищої ради правосуддя Дмитра Лук’янова, рада надала позитивний висновок на саму ідею переходу з прожиткового мінімуму на орудну величину як умовну математичну формулу, яка буде застосовуватися під час визначення окладів суддів:

“Вищу раду правосуддя в цьому разі турбує питання збереження суддівської незалежності. Ключовим питанням є збереження певного розміру суддівської винагороди, який існує зараз. За європейськими стандартами, його зниження розглядається як зниження рівня суддівської незалежності”.

Він нагадав, що в дорожній карті з верховенства права для вступу України до ЄС зазначено необхідність визначити достатні кошти на діяльність судової влади, зокрема суддів.

За висновком комітету, обидва законопроєкти не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням у сфері європейської інтеграції. Проте депутати розраховують, що зауваження будуть опрацьовані правовим комітетом.

Ранішe ZMINA писала, що в Україні з 24 грудня набули чинності єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики суддів. Оцінювання відбувається за низкою критеріїв, серед яких незалежність, неупередженість, дотримання етичних норм, чесність, непідкупність, законність джерел походження майна.