У земельній реформі треба врахувати ризики, що можуть спричинити голод, – аналітичний центр “Оптима”

У земельній реформі треба врахувати феномен захоплення земель інвесторами та досвід країн, де земельна реформа призвела до зростання голоду. 

Як передає кореспондент Центру прав людини ZMINA, про це під час круглого столу “Коли і чим завершиться земельна реформа” заявила директорка експертно-аналітичного центру “Оптима” Тетяна Унковська. 

“Наша організація не виступає проти ринку землі. Але ми за зваження всіх факторів та вироблення системних позицій. У світі є різні підходи до ринку землі. І щоб визначитись, треба всім зацікавленим сторонам об’єднатись, розробити правильний законопроєкт”, – сказала вона. 

Тетяна Унковська

У своїй презентації дослідження вона повідомила, що глобальна фінансова криза призвела до тектонічних зрушень у світовій економіці та породила нові ризики. Із 2008 року світ, за її словами, живе в новій реальності, яка не обговорюється в Україні взагалі.

Після 2008 року на глобальному ринку стався ціновий шок, продукти харчування і країни, які залежали від імпорту продовольства, потрапили в гостру продовольчу кризу. Через це у світі загострилася проблема голоду. За даними ООН, на кінець 2018 року у світі 820 млн людей потерпали від цього лиха. 

 “Українцям важко це уявити, бо у нас багато землі. У нас, за даними US Geology Survey, 75% територій – це земля, яку можна обробляти. У нас земля – це не просто товар, як квартира або будинок. Це життєвий простір. Не можна співставляти актив землі з доларом та євро. Грошей багато, а землі у світі бракує. За даними проєкту NASA US Geology Survey, на планеті до сільського господарства придатні всього 1,87 млрд гектарів землі”, – прокоментувала Тетяна Унковська.

Зеленим кольором позначено землю, придатну для сільськогосподарського оброблення. Дані US Geology Survey

Міжнародні організації прогнозують зростання у світі цін на продовольство.  За словами експертки, після економічної кризи у світі з’явився феномен “захоплення землі” (land grabbing). Тетяна Унковська закликала експертне середовище обговорити цей феномен. Уряди та підприємства Південної Кореї (2,3 млн га), Китаю (2 млн га) та Саудівської Аравії (1,6 млн га) найбільше купують землі в інших країнах. 

Вона розповіла про приклад Мадагаскару. На острові – 1,3 млн га землі, придатної для сільського господарства. 2005 року за участю консультантів, зокрема Світового банку, МВФ, у цій країні почалася дискусія про земельну реформу та необхідність швидкого відкриття ринку землі. Влада очікувала зростання економіки після реформи, однак у країні сталася революція, коли кілька компаній, бенефіціар яких – південнокорейська компанія “ДЕО”, прийшли з пропозицією орендувати землю на 200 років для виробництва біопалива. Мешканці країни боялись, що іноземні інвестори принесуть замість добробуту ризики.  

“До влади в цій країні прийшов новий уряд, який уклав з інвесторами угоду. В результаті багато людей переселяли внаслідок цієї угоди. По суті, вони перетворилися на дешеву робочу силу, яка за свої доходи навіть не могла купити продукти, що вирощувалися на тій землі”, – розповіла Тетяна Унковська, закликавши присутніх почитати офіційні доповіді.

Експертно-аналітичний центр “Оптима” співставив дані інвесторів, кількість придбаних земель з індексом голоду і дійшов висновку, що чим більше прийшло інвестицій в країну, тим вищий індекс голоду.

У центрі оприлюднили дані про типи моделей земельної реформи у світі і закликали ретельно обміркувати всі ризики, щоб напрацювати оптимальне законодавство.   

Старший проєктний менеджер із земельної реформи Офісу реформи Кабміну Андрій Мартин зауважив, що питання land grabbing не стосується голоду. За його словами, одним з чинників голоду в африканських країнах є те, що люди там позбавлені права власності на землю. 

“Якщо ви порівняєте Україну з Африкою, то ви побачите, що українці – власники землі. Усі громадяни, які отримали земельні частки-паї, мають зареєстровані права на них, є кадастрова система. Держава захищає і гарантує їхні права. А в Африці корумпована влада роздає державні землі”, – каже він.

Окрім цього, Андрій Мартин також зауважив, що проблема голоду пов’язана зі швидким зростанням кількості населення у світі та архаїчними технологіями ведення сільського господарства, які не дозволяють отримати гарні врожаї та прогодувати населення.  

“Це не проблеми України. Це проблеми Африки та Південно-Східної Азії. Я переконаний, що Україна виробляє в кілька разів більше продовольства для забезпечення нашої країни. У нас не буде кризи продовольства та голоду”, – прокоментував він. 

Він запевнив, що ніхто не буде після реформи красти землю у громадян. 

Як зауважує кореспондент Центру прав людини ZMINA, учасників дискусії перебивали противники земельної реформи, які не погодилися з тезами експерта. 

“Земельна реформа почалась у березні 1991 року і практично завершена. В Україні завершені масові процеси перерозподілу земель. 7 млн громадян стали власниками земельних ділянок. Єдине, що лишилось, – це землі державної власності. Чому ви увесь час хочете поставити селян у гірше становище, ніж агробізнес. Чому для вас інтереси селян на другому місці. Чому ви увесь час ставите інтерес бізнесу, який експлуатує дешеву оренду, привласнює земельну ренту”, – сказав Андрій Мартин.

Як відомо, зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель є одним з пунктів у рекомендаціях платформи “Правозахисний порядок денний” для новообраних президента і парламенту.

Правозахисники нагадують, що право власності належить до прав людини, захищених статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Минулого року Європейський суд з прав людини у справі “Зеленчук і Цицюра проти України” зобов’язав державу лібералізувати законодавство та скасувати мораторій на продаж сільськогосподарських земель.

Згідно з останніми дослідженнями, половина населення України вважає, що людина, яка має у власності землю, повинна мати право її продати.