Верховна Рада у другому читанні проголосувала за законопроєкт про державну політику національної памʼяті

Верховна Рада у другому читанні підтримала законопроєкт про державну політику національної пам’яті. Його метою є комплексне врегулювання питань формування та реалізації політики національної пам’яті, визначення її принципів, завдань, повноважень органів влади та напрямів діяльності.

Про це йдеться на сайті парламенту.

Фото: iStock

Народні депутати Володимир Вʼятрович та Євгенія Кравчук повідомили, що за документ проголосували 273 парламентарі.

Закон визначає Український інститут національної пам’яті як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який формує та реалізує політику у сфері національної пам’яті. Тепер на законодавчому рівні даються визначення політики пам’яті, місць пам’яті, злочинів проти українського народу, а нинішня війна названа Війною за незалежність України.

Документ встановлює основні принципи та завдання політики національної пам’яті, порядок увічнення пам’яті, правила збереження місць пам’яті, механізми державної підтримки та напрями міжнародної співпраці. Передбачається ухвалення урядом Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті, а також реалізація політики пам’яті у музеях, закладах освіти та інших установах.

Закон визначає збереження національної пам’яті, охорону культурної спадщини та захист державної мови як ключові елементи національних інтересів і складові національної безпеки. Місця пам’яті Другої світової війни мають бути приведені у відповідність із законами про деколонізацію, декомунізацію та державну мову: із публічного простору мають прибрати символіку російської імперської політики та комуністичного режиму, виправити дати та забезпечити українські написи.

Інформація про померлих на могилах і місцях почесного поховання більше не буде конфіденційною. Якщо державний або комунальний заклад не змінить назву відповідно до закону, це зробить засновник або уповноважений орган. Назви вулиць і площ, присвоєні з дотриманням закону, не можна змінювати протягом 10 років.

Також відновлюється “антисаботажний механізм” закону про деколонізацію: місцевим радам дають 6 місяців на усунення символіки російської імперії, далі це мають зробити голови громад і обласних держадміністрацій.

Нагороди, які запровадили УНР і УГВР і якими до 1991 року відзначали борців за незалежність України у XX столітті, визнаються державними нагородами України.

Український інститут національної пам’яті має оприлюднити на своєму сайті переліки людей і подій із символікою російської імперської політики та без неї, вести їх і оновлювати відповідно до висновків інституту й експертної комісії.

Закон ухвалили для протидії дезінформації та маніпуляціям Росії, яка під час війни спотворює історію, щоб виправдати свої дії та посіяти розбрат в Україні. Очікується, що документ зміцнить єдність українців, підвищить стійкість суспільства проти агресора та зменшить вплив Росії на інформаційну, освітню та культурну сфери.

Нагадаємо, що Україна вперше за час незалежності опинилася в ситуації, коли пам’ять про минуле отримала шанс на “дорослу розмову” замість політичних суперечок. Партнерка Адвокатського об’єднання AZONES Дарʼя Свиридова та експерт Аналітичної групи Tolk Максим Єлігулашвілі пропонують створити авторитетну інституцію для координації політики пам’яті, яка виконуватиме терапевтичну, об’єднавчу функції та сприятиме встановленню справедливості.

Читайте також: Меморіалізація війни: як українці бачать способи вшанування пам’яті героїв та жертв