Законопроєкт про Омбудсмана суперечить дорожній карті для вступу до ЄС: аналіз ZMINA

Законопроєкт про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не відповідає зобовʼязанням України для вступу до ЄС та необґрунтовано розширює коло суб’єктів контролю Омбудсмана, зокрема на громадські об’єднання. 

Про це йдеться в аналізі проєкту закону, який провели аналітики Центру прав людини ZMINA.

Фото: Уповноважений ВР з прав людини

У квітні 2025 року в парламенті зареєстрували законопроєкт № 13181 “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Згідно з пояснювальною запискою, документ спрямований на вдосконалення правових засад діяльності Омбудсмана та підвищення його інституційної спроможності відповідно до міжнародних стандартів захисту прав людини.

У травні у Верховній Раді зареєстрували ще три законопроєкти, що передбачають зміни до низки кодексів і законів для покращення діяльності Уповноваженого з прав людини, серед яких Бюджетний кодекс (законопроєкт № 13248), Цивільний процесуальний кодекс (№13249), закон про судовий збір (№13249), а також Кодекс про адміністративні правопорушення (№ 13250), Кримінальний (№13250 ) та Кримінальний процесуальний кодекси (№13250).

Усі зареєстровані проєкти законів мають у комплексі підвищити ефективність діяльності Омбудсмана та посилити його вплив на ситуацію з правами людини в Україні. 

Нова редакція Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” передбачає позитивні норми, зокрема:

• зниження вікового цензу для кандидатів на посаду Уповноваженого із 40 до 35 років;
• впровадження процедури призначення на посаду з чітким визначенням строків та перелік документів, які подає кандидат на посаду;
• право звертатися з пропозицією щодо ратифікації міжнародних договорів у сфері прав людини;
• право сприяти документуванню воєнних злочинів та грубих порушень прав людини;
• сприяння поверненню громадян України з території держави-агресора та виїзду їх з тимчасово окупованої території;
• можливість звернення до парламенту з пропозицією створення тимчасової слідчої або спеціальної комісії;
• моніторинг дотримання прав і свобод людини. 

Законопроєкт № 13181 тривалий час розробляла робоча група на базі консультативної ради Уповноваженого ВР з прав людини. З квітня 2024 року секретаріат Уповноваженого разом з народними депутатами доопрацьовував текст.

Зрештою, як зазначили експерти ZMINA, частину пропозицій, наданих представниками національних правозахисних організацій та підтриманих експертами Ради Європи і Європейської мережі національних інститутів з прав людини (ENNHRI), не врахували й не внесли до зареєстрованого у Верховній Раді України законопроєкту. Зокрема, йдеться про процедури висування та призначення Омбудсмана. 

“Комплексний аналіз законопроєктних ініціатив, які зареєстровані в парламенті для підвищення ефективності діяльності Уповноваженого (реєстр. №№ 13181, 13248, 13249, 13250), дозволяє зробити висновок, що їх ухвалення не забезпечує повною мірою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів та найкращих практик діяльності Національної інституції в сфері прав людини (НІПЛ)“, – зазначили аналітикині.

Основні зауваження експерток такі:

• Зберігається непрозора та неінклюзивна процедура обрання та призначення на посаду Уповноваженого, що не відповідає міжнародним стандартам і принципам (“Паризькі принципи” ООН та “Венеційські принципи” Ради Європи).

Законопроєкт № 13181 не передбачає участі громадськості: право пропонувати кандидатуру Уповноваженого мають лише голова Верховної Ради або не менш ніж одна четверта народних депутатів від конституційного складу.

• Цей законопроєкт прямо суперечить Дорожній карті з питань верховенства права, затвердженій урядом 14 травня 2025 року, бо не враховує всіх стандартів та принципів, вказаних у ній.

Особливо важливо виконати рекомендацію Ради Європи CM/Rec(2019)6, яка передбачає розширення кола осіб і організацій, що можуть подавати кандидатури на посаду Уповноваженого, а також змінити виборчі вимоги.

• Пропонується, щоб Омбудсман вносив подання щодо усунення виявлених порушень прав людини не лише до органів державної влади та місцевого самоврядування, а й до громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій.

Ці положення, як звертають увагу експерти, виходять за межі суті мандата Уповноваженого та суперечать Конституції України. 

Проєкт закону № 13181 після ухвалення Верховною Радою в першому читанні має бути доопрацьований з урахуванням висловлених зауважень, наголошують авторки аналізу.

Нагадаємо, ZMINA писала, що на розгляд парламенту внесли законопроєкт № 13181, який у разі ухвалення змінить низку норм у законі про діяльність Уповноваженого Верховні Ради з прав людини. Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова розповіла, які важливі норми не потрапили до фінального тексту документа. 

Матеріал підготовлений за підтримки проєкту “Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права” (3*E4U), що реалізується за дорученням Федерального міністерства закордонних справ Німеччини компанією Deutsche Gesellschaft für International Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках проєкту “Права людини в центрі європейської інтеграції України”, який громадська організація Центр прав людини ZMINA реалізує за підтримки GIZ.