Українська влада продовжує обмежувати права і свободи в Україні – Human Rights Watch

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявляє про продовження обмежень прав і свобод в Україні у 2018 році.

Про це йдеться в щорічній доповіді організації, опублікованій 17 січня.

Щорічна 29-та за рахунком Всесвітня доповідь Human Rights Watch подає загальний опис ситуації з правами людини за 2018 рік більш ніж у 100 країнах світу. В українській частині доповіді йдеться, що на п’ятому році збройного конфлікту на Донбасі продовжувалася повна безкарність щодо пов’язаних з конфліктом зловживань.

“Уряд зробив подальші кроки для обмеження свободи вираження поглядів та об’єднань. Насильство з боку радикальних груп ставить під ризик представників нацменшин, ЛГБТ, активістів та журналістів”, – йдеться в тексті.

Зазначається також, що в окупованому Криму російська влада продовжила переслідувати проукраїнських активістів і кримських татар.

У доповіді йдеться, що, за даними ОБСЄ, у 2018 році на Донбасі дістали поранення принаймні 212 цивільних, переважно від обстрілів.

“Влада продовжувала впроваджувати дискримінаційні правила, які вимагають від пенсіонерів із тих частин східної України, що перебувають під контролем збройних угруповань, зареєструватися як внутрішньо переміщені особи та зареєструвати місце проживання в контрольованих урядом районах для отримання пенсій. Правила забороняють їм перебувати на територіях, контрольованих збройними угрупованнями, більше 60 днів поспіль із ризиком призупинення виплати пенсій“, – йдеться в доповіді.

Зазначається, що у двох випадках українські суди визнали кілька положень, які регулюють пенсійні виплати, дискримінаційними і зобов’язали припинити обмеження доступу до пенсій, однак влада не дотрималася цих рішень.

Правозахисники також зазначають, що СБУ продовжує заперечувати тривале утримання 18 цивільних осіб у своєму харківському таємному ізоляторі з 2014-го по 2016 рік.

Окрім того, у доповіді йдеться, що залишаються нерозслідуваними злочини, пов’язані з подіями на Майдані 2014 року та масовими заворушеннями в Одесі.

Human Rights Watch також звинувачує українську владу в обмеженні свободи слова.

“Український уряд продовжував обмежувати свободу вираження поглядів, свободу інформації і свободу ЗМІ, намагаючись виправдати їх необхідністю протистояння військовій агресії Росії на сході України та антиукраїнській пропаганді”, – йдеться в доповіді.

Там згадуються, зокрема, випадки щодо журналіста Руслана Коцаби, керівника “РИА Новости Украина” Кирила Вишинського та скандал із доступом до телефону журналістки Наталі Седлецької.

Зазначається також, що продовжує діяти закон, згідно з яким члени антикорупційних громадських організацій зобов’язані подавати електронні декларації, хоча багато з них відмовляються його виконувати.

“Влада не проводила ефективних розслідувань щодо численних нападів на антикорупціонерів та інших громадських активістів”, – зазначають правозахисники, згадуючи про вбивство Катерини Гандзюк.

Правозахисники також відзначають посилення агресії з боку праворадикальних угруповань, прояви якої також здебільшого не розслідують. “Члени груп, які виправдовують ненависть і дискримінацію, вчинили не менше двох десятків насильницьких нападів, погроз або випадків залякування представників ромів, ЛГБТ та правозахисників у кількох містах України. Більшість таких випадків поліція не змогла ефективно розслідувати”, – зазначають правозахисники.

У доповіді також відзначаються труднощі з доступом до знеболювальних препаратів для хворих на рак та інші важкі хвороби.

Водночас у своєму вступному есе до доповіді виконавчий директор Human Rights Watch Кеннет Рот зазначає, що головним підсумком минулого року стало не посилення авторитарних тенденцій, а наростання протидії їм.

Це можна спостерігати на прикладі зусиль у відбитті нападок на демократію в Європі, приборканні кровопролиття в Сирії, притягненні до відповідальності причетних до етнічних чисток мусульман-рохинья у М’янмі, припиненні бомбардувань і блокад цивільного населення аравійською коаліцією в Ємені, відстоюванні міжнародного режиму заборони хімічної зброї, підкоренні президента Демократичної Республіки Конго Жозефа Кабіли конституційному обмеженню терміну повноважень, а також на прикладі вимог всебічного розслідування вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашоггі.

У доповіді, зокрема, йдеться про те, що канцлер Німеччини Ангела Меркель і міністр закордонних справ Хайко Маас публічно критикували президента Росії Володимира Путіна, голову КНР Сі Цзіньпіна і президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана за підрив прав людини і переслідування опозиціонерів, активістів та журналістів.