Грузія вирішила не вести переговори щодо вступу до ЄС до 2028 року

Грузинська влада ухвалила рішення не розпочинати переговори щодо вступу до Європейського Союзу до 2028 року.

Про це заявив прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе, пише видання “Ехо Кавказу”.

Він наголосив, що грузинська влада вирішила не порушувати питання про початок переговорів з ЄС до завершення 2028 року. Крім того, до цього ж часу країна відмовляється від отримання будь-яких бюджетних грантів з боку Європейського Союзу.

Раніше спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі скептично ставився до потенційного вступу країни до ЄС. На його думку, членство в Європейському Союзі може призвести до суттєвих обмежень у різних сферах, зокрема до втрати економічних можливостей і “краху виноробної галузі”.

Політик пояснив, що приєднання до Євросоюзу нібито потребуватиме скасування угод про вільну торгівлю та безвізовий режим з багатьма іншими країнами. Він зазначив, що з одного боку членство в ЄС передбачає інтеграцію, а з іншого – дезінтеграцію з багатьма партнерами.

Нагадаємо, що два тижні тому Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зареєстрував скаргу на так званий Закон”Про іноагентів”, який ухвалив парламент Грузії.

Так, 17 квітня 2024 року парламент Грузії в першому читанні ухвалив скандальний Закон “Про прозорість іноземного впливу”. Документ підтримали 83 депутати, проти ніхто не голосував. 

Документ, зокрема, передбачає реєстрацію як “організацій, що здійснюють інтереси іноземної сили”, некомерційних юридичних осіб та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону.

Кожен, хто вважається такою організацією, має бути зареєстрований у державному реєстрі в однойменній базі даних. Під час реєстрації необхідно відобразити отримані доходи. Організації такого типу зобов’язуються заповнювати фінансову декларацію щороку.

Ухилення від реєстрації або незаповнення декларації призводить до штрафу.

Законопроєкт надає Мін’юсту повноваження проводити дослідження і моніторинг у будь-який час із метою виявлення “організації, що здійснює інтереси іноземної сили”.

Прем’єр країни заявив, що закон спрямований першочергово на захист країни від “українізації”. Журналісти припускають, що під “загрозою українізації” він мав на увазі нібито прагнення недержавних організацій (НДО) позбавити Грузію суверенітету та стабільного розвитку.

Документ “Про прозорість іноземного впливу” є майже аналогічним до російського закону, що діє з 2012 року й призвів до фактичної ліквідації громадських організацій, які працюють над моніторингом політичних і соціальних процесів, зокрема моніторингом виборів.

Тим часом депутати Європейського парламенту підготували проєкт резолюції, у якій закликають ЄС не починати перемовини з Грузією про членство, якщо в країні набере чинності Закон “Про прозорість іноземного впливу”.

Через закон “про іноагентів” у країні відбулися протести незгодних. Так, багатотисячний мітинг відбувся на площі Європи в Тбілісі 11 травня 2024 року. За даними фактчекерів Visioner, ця проєвропейська акція стала наймасовішою в сучасній історії Грузії.

У травні парламент Грузії ухвалив законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, так званий закон про “іноагентів”, у третьому, остаточному читанні, через це протести незгодних поновилися з новою силою.