В ООН навʼязування російського громадянства кримчанам визнали порушенням прав людини

Дата: 01 Травня 2024
A+ A- Підписатися

Комітет ООН з прав людини (КПЛ ООН) визнав, що нав’язування російського громадянства жителям окупованого Криму є дискримінацією за національною ознакою та порушенням прав людини. Незаконне переміщення громадян України з півострова на територію Росії для відбування покарання теж є порушенням прав людини.

Про відповідне рішення комітету в справі “Bratsylo, Golovko and Konyukhov v. Russia” 3022/2017 – перше, що стосується окупації РФ півострова і порушень прав людини, з якими окупація була поєднана, – повідомив представник заявників у цій справі, адвокат Сергій Заєць.

Джерело: REUTERS

“Якщо коротко, то ми змогли те, чого не вдалося добитися Уряду України в МС ООН по міждержавній скарзі. Комітет ООН з прав людини визнав, що нав’язування російського громадянства кримчанам, засудження за злочини, вчинені до початку окупації, переміщення засуджених громадян України на територію росії для відбування покарання становлять порушення Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, а також є дискримінаційним поводженням”, – написав він.

Команда юристів працювала над справою вісім років. Окремо Заєць відзначив внесок European Human Rights Advocacy Centre (EHRAC, London) на стадії комунікації.

У коментарі Суспільному адвокат зазначив, що ухвалене КПЛ ООН рішення створює підґрунтя для подальших рішень Європейського суду з прав людини в таких самих кримських справах. На його переконання, ця справа “закриває ту частину, яка залишалася під великим питанням після рішення Міжнародного суду ООН”.

Він нагадав, що процедуру звернення до комітету прописано в такий спосіб, що міждержавні скарги практично є неможливими. Звертатися можуть лише заявники з індивідуальними повідомленнями.

“Відповідно, це були індивідуальні скарги, але йдеться про кваліфікацію певних обставин, які пов’язані з окупацією Криму, у відповідності до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. І ця справа насправді не єдина. Існує ще декілька схожих заявників, які просто демонструють системну проблему з порушенням прав людини РФ. Не має значення, хто був заявником, тут радше має значення, яке рішення ухвалив Комітет ООН з прав людини і, власне, як далі буде розцінюватися ця ситуація”, – заявив Заєць.

Указане рішення задає напрямок для подальших підходів у таких справах, зокрема від нього, з високою ймовірністю, буде відштовхуватися Європейський суд з прав людини, переконаний адвокат.

Також воно важливе, тому що РФ поки що визнає і виконує рішення Комітету ООН з прав людини, уточнив Заєць. Щонайменше це є підставою для перегляду судових рішень, які вже були ухвалені.

“Це рішення стало першою розглянутою по суті комітетом ООН “кримською справою”, пов’язаною з окупацією, і, очевидно, воно стане важливим правовим прецедентом”,наголосили в мережі Асоціації реінтеграції Криму / Association of Reintegration of Crimea.

На рішення КПЛ ООН також відреагував Уповноважений з прав людини у Верховній Раді України Дмитро Лубінець. Він назвав його “прецедентом на світовому рівні”.

“Висновок Комітету ООН з прав людини можна назвати без перебільшення історичним. Адже формується серйозне підґрунтя для подальших рішень Європейського суду з прав людини в подібних кримських справах”, – зазначив він.

Що відомо про справу “Bratsylo, Golovko and Konyukhov v. Russia” 3022/2017

У 2017 році адвокати Регіонального центру з прав людини (РЦПЛ) Роман Мартиновський та Сергій Заєць звернулися зі скаргою проти РФ від імені трьох громадян України. Вона стосувалася насильницького нав’язування окупантами в Криму особам у місцях несвободи російського “громадянства” та насильницького переміщення таких “засуджених” “для відбуття покарання” до Росії. Зокрема, це людина, яка отримала “вирок” у квітні 2014 року в окупованому Севастополі, та ще двоє людей, сімферопольський вирок яких 2013 року “переглянув” за умов окупації “апеляційний суд”.

Скарги подавалися частково без звернень до національних засобів захисту в РФ. Комітет погодився з адвокатами РЦПЛ, що такі засоби не є ефективними, оскільки окупаційні суди не спроможні ухвалити рішення всупереч законодавству РФ та позиції конституційного суду щодо нібито легітимного прийняття Криму до РФ.

Комітет ООН визнав, що заявники підпадали під категорію осіб, що захищаються відповідно до IV Женевської конвенції, і не мали переміщатися з окупованої території.

Після розгляду справи комітет визнав, що Росія свавільно позбавила заявників свободи в Криму на підставі законодавства РФ, всупереч міжнародному гуманітарному праву, за дії, вчинені до окупації (ст. ст. 9(1) та 15(1) пакту).

Депортацію заявників з окупованого Криму на територію РФ визнано висланням громадян України з території їхньої власної держави (ст. 12(4) пакту).

Відмову РФ повертати громадян України на територію України визнано свавільною.

На позицію КПЛ ООН не вплинули спроби РФ нав’язати власне громадянство заявникам, яка поставила жителів Криму в несприятливе становище, адже їм було надано лише 18 днів для відмови від автоматичного набуття громадянства РФ. Це ускладнювалося потребою звернутись особисто до окупаційних органів.

Утримуваним у місцях позбавлення свободи або інших установах такого типу взагалі не повідомили про це, а подані ними заяви про відмову після 18-денного строку відхилялись як необґрунтовані. Факт відбуття ними покарання також унеможливлював стандартну процедуру відмови від російського паспорта щонайменше до моменту звільнення.

Як результат, кримчани не могли зробити поінформований вибір щодо власного приватного життя, що було спробою примусово змінити їхню ідентичність через автоматичне надання громадянства РФ та змусити бути лояльними до окупанта (ст. 17 пакту).

У такий спосіб КПЛ ООН встановив факт дискримінації заявників у їхніх правах на свободу, на особисте життя та на перебування у своїй країні, а також їхнє “засудження” без належних підстав.

Комітет встановив, що нав’язування громадянства та депортація на територію РФ були дискримінацією за ознакою національного походження та захищеного статусу за міжнародним гуманітарним правом. Не було жодних розумних причин для автоматичної натуралізації українців у Криму, а також їхньої депортації з диспропорційними наслідками – утримання в російському середовищі на території ворожої для них держави (ст. 26 пакту).

Комітет зобов’язав РФ сплатити справедливу компенсацію заявникам, унеможливити наслідки примусового нав’язування громадянства РФ та забезпечити їхнє повернення до України. РФ також має переглянути власне законодавство про громадянство та ретроспективне застосування свого кримінального законодавства в Криму. На це РФ відведено 180 днів.

Для довідки. КПЛ ООН – квазісудовий орган, який встановлює відповідальність держави за порушення прав людини на підставі індивідуальних скарг заявників.

Нагадаємо, міністерства та державні органи України неодноразово висловлювали розуміння умов, за яких мешканці тимчасово окупованих територій (ТОТ) змушені брати російські паспорти. Відповідальність за це Україна покладає на російських посадовців, які проводять примусову паспортизацію жителів ТОТ, а не на самих фізичних осіб.

Як відомо, вихід із громадянства України відбувається через спеціальну процедуру та відповідно до Закону “Про громадянство України”. Усі тимчасово окуповані Росією території є територією України, на яку поширюється українська юрисдикція та застосовуються норми міжнародного права. Видавання паспортів Російської Федерацією є нікчемною дією.

Раніше представник президента України в АРК заявив, що примусовою паспортизацією Росія “витісняє нелояльне населення і знищує зв’язок між тимчасово окупованим Кримом і рештою України”. У 2023 році представниця президента України в АРК Таміла Ташева пояснила, що мешканців Автономної Республіки Крим, які отримали після тимчасової окупації півострова громадянство Росії, не каратимуть за це. 

Про примусову депортацію українських в’язнів до РФ, а також складнощі повернення їх додому читайте в матеріалі ZMINA

Покарані двічі, або Чому депортовані в Росію ув’язнені можуть скаржитись в ЄСПЛ на Україну

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter