Так звана вища освіта окупантів на Півдні України. Частина перша – Крим та місто Севастополь

Однією з рис російського окупаційного режиму на українських землях є особлива увага до освіти. Причому освітня сфера охоплює всі основні ланки – від дошкільної освіти до вищої. Питанню використання освіти для формування “Хомо Рашистікус” вже навіть присвячено кілька досліджень. В основному розглядається вплив окупантів на шкільну освіту, адже це найбільша аудиторія дітей, яка до того ж вельми активно поширює інформацію в соціальних мережах. Не меншу увагу привертають російські дії у дошкільній освіті, адже маленькі діти завжди викликають велику емпатію.

Утім, російське панування у сфері вищої освіти не привертає до себе такої медійної уваги, як у шкільній чи дошкільній. Та насправді ця тема є не менш важливою, адже буквально з перших днів окупації Криму російська влада почала активно діяти в сфері вищої освіти. А у 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, російські окупанти не менш активно діяли у сфері вищої освіти на Півдні України – в Запорізькій та Херсонській областях.

Аналітик та експерт Центру громадянської просвіти “Альменда” Олег Охредько зібрав статистичні дані щодо стану вищої освіти на окупованих територіях. У цьому матеріалі надаємо його аналіз по окупованому Криму та місту Севастополь.

Тимчасово окупований Крим

Станом на початок 2014 року в Криму навчалося близько 60 тисяч студентів, у вишах ІІІ–IV рівнів акредитації окупованого Севастополя навчалося близько 17 тисяч студентів.

Практично відразу після офіційного “приєднання” окупованого півострова Крим до Російської Федерації в окупантів виникла ідея створення освітньої мегаорганізації. Про це 24 березня 2014 року (через 6 днів після так званого “референдуму”) вперше заявив помічник президента Росії Андрій Фурсенко, а вже 31 березня 2014 року про створення об’єднаного університету на засіданні уряду оголосив прем’єр-міністр країни-окупанта Дмитро Медведєв. Швидкість прийняття такого рішення свідчить про наявність заздалегідь підготовленого плану інтеграції окупованої території. Попри те, що практично всі ректори кримських вишів (окрім ректора ТНУ Миколи Багрова) та керівники наукових закладів були проти об’єднання, уряд Російської Федерації 4 серпня 2014 року ухвалив рішення про створення Кримського федерального університету ім. Вернадського. А 25 березня 2015 року КФУ пройшов російську державну акредитацію. 

Кримський федеральний університет ім. Вернадського був створений на базі Таврійського національного університету ім. Вернадського. Десятий федеральний університет Росії охоплює 8 академій і інститутів, 5 коледжів і центрів, 11 філій по всьому Криму і ще 7 наукових організацій.

Об’єднання проходило нелегко, наприклад, студенти-медики виступили проти включення до об’єднаної структури Кримського медичного університету імені Георгієвського. А після того, як медуніверситет таки включили до складу КФУ, понад 400 студентів-іноземців покинули виш.

Отже, згідно з зібраною статистикою, на початок 2023 року до складу КФУ входили:

• Таврійський національний університет;
• Таврійська академія;
• Медична академія ім. С. І. Георгієвського;
• Академія біоресурсів і природокористування;
• Академія будівництва і архітектури;
• Фізико-технічний інститут;
• Інститут економіки й управління;
• Гуманітарно-педагогічна академія;
• Євпаторійський інститут соціальних наук;
• Інститут педагогічної освіти і менеджменту;
• Севастопольський економіко-гуманітарний інститут;
• Таврійський коледж;
• Медичний коледж;
• Бахчисарайський коледж будівництва, архітектури та дизайну;
• Агропромисловий коледж;
• Прибрежненський аграрний коледж;
• Технікум гідромеліорації та механізації сільського господарства.

Паралельно з об’єднанням закладів освіти в окупованому Криму відбувався й процес їхнього скорочення та закриття. Так, якщо на початок 2014 року в Криму діяло 94 заклади вищої освіти (разом з філіалами), то восени 2014 року їх залишилося всього 10, а на початок 2023 року – 8. Наводимо їх перелік:

• Керченський державний морський технологічний університет;
• Кримський інженерно-педагогічний університет;
• Кримський федеральний університет імені В. І. Вернадського;
• Кримський університет культури, мистецтв та туризму;
• Університет економіки та управління;
• Кримський юридичний інститут (філіал) ФГКОУ ВО “Університет прокуратури Російської Федерації”
• Кримський філіал ФГБОУ ВО “Російський державний  університет правосуддя”
• Кримський філіал ФГКОУ ВО “Краснодарський університет Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації”.

Потрібно також врахувати, що, окрім так званого “монстра” КФУ, інші заклади вищої освіти виконують суто декоративну роль. Так, у Кримському університеті культури, мистецтв та туризму у 2022 році навчалося близько 500 осіб.

Результатом діяльності окупаційної влади в сфері вищої освіти в тимчасово окупованому Криму стало значне скорочення студентів (і це з урахуванням зростання населення на окупованому півострові), про що вказують зміни в кількості студентів так званого Кримського федерального університету (див. таблицю нижче).

Під час вступної кампанії 2023 року до вищих навчальних закладів тимчасово окупованого Криму було подано 31,5 тисячі заяв на близько 4,5 тисячі бюджетних місць. Тут варто врахувати, що кожний абітурієнт міг подати до 5 заяв до різних навчальних закладів, а в кожному закладі подати заяви на 5 напрямків. Таким чином кількість абітурієнтів у 2023 році була близько 7 тисяч. 

До так званого Кримського Федерального університету було подано близько 23 тисяч заяв. А вступили близько трьох тисяч абітурієнтів (з урахуванням всіх рівнів – від коледжів до аспірантури), кількість першокурсників, які вступили на бюджет скоротилася. На деякі спеціальності, зокрема на педагогічні, був недобір. Для збільшення кількості студентів заклади вищої освіти тимчасово окупованого Криму навіть запрошують дітей з інших країн. Наприклад з 1 вересня “розпочалася” вступна кампанія за квотами до кримських вишів. 

Особливості вступної кампанії 2023 – нові пільги 

Вступна кампанія 2023 року для закладів вищої освіти ТОТ Криму мала певні особливості. Так, в цьому році були запроваджені пільги для дітей з так званих “нових територій” (окуповані частини Херсонської, Донецької, Запорізької та Луганської областей, які були включені в склад Російської Федерації). Абітурієнти з “нових територій” мали можливість вступати без результатів ЄДІ (рос. ЕГЭ – Единый государственный экзамен), і складати іспити безпосередньо в закладі вищої освіти.

Наприклад, із загальної кількості заяв, поданих до так званого КФУ, п’яту частину склали заяви абітурієнтів з “нових територій”, серед яких більшість була з окупованих частин Запорізької та Херсонської областей.

Ще однією особливістю цьогорічної вступної кампанії стала поява нової пільгової категорії – “діти учасників Спеціальної військової операції, діти загиблих чи тих, хто отримав поранення чи каліцтва в СВО, і навіть безпосередньо учасники СВО”. З цієї категорії до Кримського федерального університету надійшли заяви 62 абітурієнтів, п’ять із них було зараховано без іспитів. 

Окрім того, вперше іноземцям дозволили вступ до так званих “відомчих” вузів (системи прокуратури, внутрішніх справ тощо). Так, до Кримського юридичного інституту (філія Університету прокуратури) вступило двоє абітурієнтів з так званої Республіки Північна Осетія.

Тож наведені вище відомості показують, що попри всі зусилля окупаційних властей, кількість студентів в ТОТ Криму скорочується.

Тимчасово окупований Севастополь

В тимчасово окупованому Севастополі на початок окупації діяв 31 заклад вищої освіти I—IV рівнів акредитації (за 130 спеціальностями навчалося понад 30 тисяч студентів — 8 % населення міста).

Окупаційна влада пішла тим же шляхом, що й на окупованому півострові – більшість закладів освіти були об’єднані в один заклад вищої освіти. Університет засновано 8 жовтня 2014 шляхом злиття семи освітніх організацій Севастополя. Відповідне розпорядження про створення університету підписав прем’єр-міністр Російської Федерації Дмитро Медведєв. 16 квітня 2015 року Севастопольський державний університет отримав російську державну акредитацію. Відповідний наказ підписано у Федеральній службі з нагляду у сфері освіти та науки. Як базу для створення та розвитку нового університету обрали такі освітні організації та їхні структурні підрозділи:

• Севастопольський національний технічний університет;
• Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості;
• Севастопольський міський гуманітарний університет;
• Севастопольський факультет морського транспорту Київської державної академії водного транспорту;
• Севастопольський морський коледж Київської державної академії водного транспорту; 
• Навчально-консультаційний пункт Одеського національного педагогічного університету;
• Севастопольський економіко-технологічний факультет Донецького національного університету економіки та торгівлі.

На початок 2023 року в тимчасово окупованому Севастополі діяв один заклад вищої освіти та 5 філіалів російських вузів. Проте попри збільшення населення окупованого міста, кількість студентів залишається на одному рівні. (див. таблицю нижче).

Вступна кампанія 2023 року до севастопольських закладів вищої освіти проходила під впливом тенденцій, характерних для всього окупованого півострова – вплив російсько-української війни, “пільговики” з тимчасово окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганських областей, а також поява “пільговиків СВО” (діти учасників Спеціальної військової операції, діти загиблих чи тих, хто отримав поранення чи каліцтва, і навіть безпосередньо учасники СВО).

За результатами вступної кампанії, до так званого Севастопольського державного університету надійшло близько 10 тисяч заяв. Нагадуємо, що російські абітурієнти можуть подати 5 заяв до різних вишів, а в кожному виші подати 5 заяв на різні напрямки, таким чином кількість абітурієнтів склала понад 2 тисячі. На перший курс було зараховано близько 2600 абітурієнтів (всього у 2023 році на бюджетну форму навчання було виділено 2636 місць). 

Водночас на деякі спеціальності був недобір. В цілому середній прохідний бал абітурієнтів так званого СевДУ в 2023 році становив 52 бали (в Росії середній прохідний бал у виші становить 60 балів). Серед студентів-першокурсників було близько 350 дітей з окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганських областей (минулого року таких дітей було близько 200). Також було зараховано 80 учасників так званого “СВО” та їхніх дітей. До підготовчого відділення вступило 43 іноземці з 13 країн.

Таким чином кількість студенів в ТОТ Севастополь залишається на рівні минулих років, але ця цифра підтримується за рахунок дітей з тимчасово окупованих територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганських областей.

На завершення

Підсумовуючи вищевикладене, можемо зробити такі висновки.  

Російська Федерація задовго до окупації мала плани щодо вищої освіти після захоплення Криму. На це вказують однакові сценарії створення великих університетів шляхом об’єднання всіх навчальних закладів вищої освіти регіону (Крим та Севастополь).

Попри всі зусилля окупантів, заклади вищої освіти окупованого півострова залишилися “регіональними”, намагаючись задовольнити потреби населення окупованого півострова.

Вкладаючи великі ресурси в Кримський федеральний університет, Російська Федерація не досягла результатів, на що вказує зменшення кількості студентів.

Плани окупантів щодо вищої освіти провалилися, вони не змогли досягнути рівня української вищої освіти до окупації півострова.