У Червоноармійську правоохоронці не хочуть розслідувати зникнення трьох молодиків
Правоохоронці Червоноармійська на Донеччині не розслідують зникнення людей.
Про це заявляють правозахисники у моніторинговому звіті “Заради імені одного”, підготовленому Центром громадянських свобод під егідою Коаліцій громадських організацій та ініціатив “Справедливість заради миру на Донбасі”.
Правозахисники наводять приклад зникнення трьох молодиків у липні 2014 року.
Євгена Косоухова (29), Сергія Греся (28) та Євгена Колесова (19) востаннє бачили на місцевому ринку, де в них виник конфлікт зі знайомим. Відомо, що після цього за 2–3 години вони виїхали в напрямку одного з блок-постів ЗСУ.
Останній контакт родичів із хлопцями був телефоном. Вони встигли повідомити рідним, що “заарештовані”. Однак де саме та ким — вони не сказали.
Рідні подали заяву про зникнення до Червоноармійського МВ ГУМВС України, правоохоронці порушили кримінальне провадження ст. 115 КК України (умисне вбивство). Однак розшук зниклих навмисно гальмується, нарікають правозахисники.
Лише самостійне розслідування з боку родичів привело до об’єднання трьох справ в одне провадження, вихід на місце можливого вчинення злочину та осіб, яких вони підозрюють. Тривалий час правоохоронці вчиняли конкретні процесуальні дії лише за вказівками родичів. Рідним зниклих вдалось встановити, що людина, із якою був конфлікт, також перебуває на блокпосту ЗСУ.
Через деякий час суд дозволив слідчим відслідкувати мобільні телефони зниклих через операційну систему. Проте наразі правоохоронці фактично ігнорують ці дані. Правозахисники вважають, що результати “не влаштовують” слідчих.
“Йдеться про імовірну причетність до зникнення добровольчих батальйонів ЗСУ. Більш того, телефони безвісти зниклих прослідковувались до Дніпропетровської області. Крім того, неофіційні розмови родичів із представниками правоохоронної системи дають невтішні результати щодо прагнення міліціонерів відшукати правду у цій історії, адже перші результати вказують на “заробіток” окремих представників добровольчих батальйонів через систему викрадень на “замовлення” або “за домовленістю”, -йдеться у звіті “Заради імені одного”.
Маючи результати мобільного пересування, підтверджені факти перебування хлопців на конкретному блокпосту у визначений час, працівники внутрішніх справ вказують на неможливість встановити та допитати військовослужбовців через систему конфіденційності. Але у матеріалах справи немає і натяку на намагання через СБУ або військову прокуратуру отримати такий дозвіл та встановити дані осіб, які перебували у той час на варті.
Правозахисники зауважують, що той факт, що на зникнення трьох юнаків одразу не відреагувало керівництво та не проконтролювали посадовці обласного або державного рівня, є показником системного характеру цієї проблеми.
У звіті “Заради імені одного” правозахисники розповіли також про неефективне розслідування зникнення 28-річного Узакова О. В, який зник 2 червня 2014 року у Донецьку.
Нагадаємо, четверта Женевська Конвенція вимагає від сторін у конфлікті сприяти розслідуванню за запитами осіб, що розшукують своїх родичів, з якими вони виявились розлучені в результаті конфліктів.
Прийнята у 1979 році Резолюція №33/173 Генасамблеї ООН закликає уряди світу виділяти ресурси і проводити невідкладні і неупереджені розслідування випадків насильницьких або недобровільних зникнень.
