В окупованому Криму “суд” залишив без змін вирок кримському татарину за переказ коштів в Україну (доповнено)
Дата:
29 Серпня 2023
Незаконний “Верховний суд Криму” 29 серпня залишив без змін вирок кримському татарину Аппазу Куртамету, якого звинуватили в нібито пожертвах учасникам добровольчих батальйонів України.
Про це інформує громадська організація “Кримський процес“.
Під час розгляду апеляційної скарги на вирок колегія незаконного “суду” визнала один з доказів, врахованих під час розгляду справи в “суді першої інстанції”, неприпустимим, проте не побачила підстав для скасування вироку чи перегляду строку покарання.
Матір політв’язня Айше Одабаш заявила, що окупанти вчинили низку правопорушень щодо її сина з моменту затримання, зокрема, вказала на неінформування родини про затримання протягом декількох місяців.
Вона заявила, у цій справі немає жодного складу злочину, а все що є у незаконних “слідчих” – лише листування з товаришем її сина.
“Суд” навіть не бере до уваги те, що гроші надіслані в борг другу і цей борг той повернув. Вам хочеться цей факт все одно назвати фінансуванням тероризму просто тому, що вам так хочеться, вам так наказано, вам так вигідно оголосити злочинцем чистого молодого хлопця”, – звернулася вона до окупаційних силовиків в тимчасово окупованому українському Криму, назвавши при цьому причетних до кримінальної справи “злочинцями”.
Нагадаємо, що зв’язок з Аппазом Куртаметом обірвався 23 липня 2022 року, після того, як він заїхав на пункт пропуску “Чонгар”, прямуючи з Новоолексіївки до родичів у Криму. До 8 жовтня 2022 року про його місце перебування та статус не було нічого відомо.
Згодом “суддя” незаконного “Київського райсуду Сімферополя” Віктор Крапко обрав щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв’язку з підозрами в скоєнні злочину за ч. 1 ст. 208 КК РФ.
У квітні 2023 року незаконна “суддя” так званого “Київського районного суду” тимчасово окупованого Сімферополя Оксана Карчевська засудила Куртамета на сім років позбавлення волі з відбуванням першого року у в’язниці, а решти строку в колонії суворого режиму.
За версією слідства, він переказав кошти представнику батальйону. За словами Омбудсмана Дмитра Лубінця, хлопець позичив ці гроші в борг знайомому, який на той час вступив до добробату.
У квітні 2023 року Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович оприлюднила доповідь “Боротьба кримських татар за права людини”. У ній вона констатувала, що кримські татари в Криму й особливо ті, хто виступає проти незаконної анексії Криму або висловлює незгоду з інших питань, зазнають численних серйозних порушень прав людини, переслідувань, дискримінації та стигматизації з боку російської окупаційної влади.
За останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язні, серед яких 116 кримських татар.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Раніше посол України в Бразилії Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер, щоб завершити війну цього року.
