Як механізм атестації знань та умінь, отриманих в окупації, може посилити українську економіку

У парламенті зареєстрували законопроєкт №9591 про атестацію знань, умінь та навичок громадян, які проживали та навчалися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). У разі успішної атестації це дозволить таким громадянам отримувати роботу за фахом без необхідності проходити заново повний курс навчання у вишах на підконтрольній території. 

Що саме передбачає закон, чому правозахисники закликають його ухвалити і як він допоможе реінтеграції звільнених територій та українській економіці, читайте в статті.

За дев’ять років тимчасової окупації українських територій громадяни з різних причин залишалися жити в окупації. Тому після закінчення 11 класів українські учні вступають до закладів освіти на цих територіях.  

Громадська організація “Донбас SOS” усі ці роки через гарячу лінію надає консультації тамтешнім жителям та переселенцям. Керівниця “Донбас SOS” Віолета Артемчук розповідає, що абітурієнти продовжують навчання в окупації, зокрема, через економічні виклики.

“В Україні є спрощена процедура вступу до вищих навчальних закладів для абітурієнтів, але не всі могли скористатися нею через обмеження на КПВВ під час коронавірусної пандемії. Не всі були готові прийняти цей виклик. Через гарячу фазу війни в наших співгромадян так само лишається багато викликів. Їм потрібно їхати через країни ЄС, щоб вступити до українських вишів. Тож певна частина людей вирішує закінчити заклади вищої освіти там, де вони живуть”, – розповідає Віолета Артемчук. 

Історія питання 

Подібна до зареєстрованого в парламенті законопроєкту №9591 процедура атестації вже існувала. Міносвіти своїм наказом №537 затвердило відповідний порядок у 2016 році. Але він дозволяв підтвердити кваліфікацію через оцінювання та визначення рівня знань, навичок і вмінь лише тим громадянам України, які навчалися в тимчасово окупованому Криму. Окремо для тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей такого механізму не існувало.

Згодом, 2021 року, через невідповідність реаліям окупації Криму цей механізм скасували разом з так званою вільною економічною зоною “Крим”.

Тоді ж низка громадських організацій, зокрема тих, які входять до Коаліції, що опікується питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, закликали владу розробити кращий механізм, щоб він також охоплював громадян з окупованих територій на Сході України. У Мінреінтеграції навіть створили робочу групу, яка працювала над новим законопроєктом. 

“Останнє засідання цієї групи відбулося 22 лютого 2022 року. Нам здавалося, що ось-ось усе вийде і ситуація зміниться. Та коли почалася велика війна, стало не до цього”, – згадує правозахисниця Віолета Артемчук.

Недоліки відсутності механізму атестації

За українським законодавством, “документи” про здобуття відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, видані на ТОТ, недійсні та не створюють жодних правових наслідків. Точна кількість громадян, які отримали такі “документи”, невідома, але йдеться про сотні тисяч, і їхня кількість із кожним роком окупації зростає, звертають увагу правозахисники.

“Наразі ці “дипломи” справедливо не визнаються на підконтрольній уряду території. Та проблема в тому, що такі люди все ж пройшли навчання, а в Україні немає процедури, яка б зафіксувала, чи володіє людина знаннями та навичками“, – пояснює правозахисниця.

Віолета Артемчук переконана, що Україна все одно прийде до унормування цієї процедури задля реінтеграції людей на звільнених територіях. Це питання особливо стане актуальним після звільнення територій, які тривалий час перебували в умовах окупації.

Віолета Артемчнук Фото: Микола Мирний, ZMINA

“Ми знаємо, що деокупація неодмінно відбудеться, але Україна абсолютно точно зіткнеться з тим, що на звільнених територіях проживатиме велика кількість людей, яких не можна буде вважати фахівцями відповідно до українського законодавства, як і надавати змогу працювати їм за спеціальністю. Нам усе одно потрібно розв’язувати це питання, і комусь на звільнених територіях потрібно ж буде працювати. І люди мають працювати та відновлювати Україну”, – прогнозує вона. 

Заступниця представниці президента в АР Крим Ольга Куришко в коментарі виданню ZMINA розповіла, що громадяни продовжують виїжджати з ТОТ через треті держави до України, щоб не брати участі у воєнних злочинах Росії та не воювати проти своїх співвітчизників. 

Ольга Куришко

“Класичний приклад – молода родина з дітьми. Чоловік хоче працювати в Україні та забезпечувати сім’ю, офіційно працюючи. Для того щоб він адаптувався до українських реалій, мають бути можливості”, – зауважує вона.  

Без процедури атестації знань, навичок та вмінь переселенці вже сьогодні не можуть продовжити навчання далі в українських вишах або працевлаштуватися на підконтрольній українському уряду території, бо вони не можуть підтвердити свій фах. 

“Зараз реальність така, що без механізму визнання кваліфікації випускникам, які провчилися п’ять-шість років в окупації, потрібно вступати на перший курс українського вишу і починати все заново”, – пояснює Віолета Артемчук.  

У серпні 2023 року “Донбас SOS” розповіла історію випускника медичного університету в окупованому Донецьку, який мріє стати лікарем і якому довелося вступити на перший курс вишу на підконтрольній території.

Через повномасштабну війну за кордон виїхали понад 8 мільйонів українців, тож у низці регіонів спостерігається критична нестача фахівців, повідомляють у Державній службі зайнятості.

У липні 2023 року відомство оприлюднило список 10 найбільш запитуваних професій: 

• продавці-консультанти – 15,32 тис. вакансій;
• водії – 8,4 тис. вакансій;
• менеджери з продажу – 7,35 тис. вакансій;
• бухгалтери – 5,79 тис. вакансій;
• кухарі – 5,55 тис. вакансій;
• інженери – 4,74 тис. вакансій;
• лікарі – 3,39 тис. вакансій;
• вантажники – 3,26 тис. вакансій;
• швачки – 2,69 тис. вакансій;
• фармацевти – 2,43 тис. вакансій.

Найбільше роботодавці пропонують роботу в Києві, Львівській, Дніпропетровській, Одеській, Київській областях.

Як відомо, наразі в Україні триває набір охочих до кадрового резерву на звільнених територіях. За даними представниці Президента України в Автономній Республіці Крим, тільки для деокупованого Криму знадобиться близько 50 тисяч спеціалістів у різних галузях. Усі кадри з резерву пройдуть обов’язкову спеціальну перевірку та на відповідність іншим критеріям. 

Представники організацій “Донбас SOS” і “Крим SOS”, а також Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим і Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини розповіли виданню ZMINA, що вони продовжують отримувати скарги від українців через відсутність такої процедури, а деякі звертаються до судів. 

“Цьогоріч ми отримуємо три й більше скарг на місяць, але до повномасштабного вторгнення їх було ще більше, ніж зараз”, – каже Віолета Артемчук.  

Ольга Алтуніна

“Ми розуміємо, що деокупація все одно відбудеться. Ми також знаємо, що в нас дефіцит кадрів у багатьох спеціальностях. Тому такий механізм корисний для держави, адже він збільшить кількість медиків, технічних кадрів, зокрема в IT-сфері. Наразі перед молоддю стоїть питання, чи вона їде з дипломом, виданим на ТОТ, до РФ, де його визнають, або – до України. Наші співгромадяни також важливі для відбудови деокупованих територій”, – наголошує Ольга Алтуніна.

 

Віолета Артемчук переконана, що якби механізм атестації знань, навичок та умінь існував, то він би підсилив цілі галузі економіки, де бракує фахівців. Ба більше, вона наголошує на економічній недоцільності повторного навчання таких фахівців заново з першого курсу, адже зазвичай вони вступають до вишів на пільгових умовах за бюджетні кошти.

 

“Вони вчаться п’ять-шість років. Водночас їм платять стипендії, а викладачам – заробітну плату. Це навантаження на держбюджет”, – пояснює правозахисниця.

 

Вона також занепокоєна тим, що відсутність механізму атестації спонукатиме громадян іти на тіньовий ринок праці, де вони не сплачуватимуть податків та єдиного соціального внеску. Відтак така категорія громадян буде незахищеною.

 

Крім того, держава витрачає бюджетні кошти на виплати з безробіття, якщо такі громадяни приходять до центру зайнятості. А якщо людина не може працевлаштуватися, то вона отримує кошти з держбюджету як малозабезпечена людина.

 

“Коли парламент ухвалить законопроєкт №9591, це буде потужне реінтеграційне повідомлення для мешканців ТОТ, зокрема тих, які мають намір переїхати на вільну територію”, – каже Віолета Артемчук.

 

Виклики для жителів ТОТ визнають також і автори законопроєкту №9591. У пояснювальній записці вони звертають увагу на те, що через масштабні порушення прав людини на окупованих територіях, загрозу переслідування з боку окупаційної влади, ведення активних бойових дій, підвищений ризик мобілізації та призову на строкову службу до ворожої армії значна частина жителів ТОТ переміщується на підконтрольну уряду України територію. А обмеження у визнанні результатів навчання, здобутих на ТОТ, створює перешкоду для подальшого працевлаштування та забезпечення базових потреб людей.

 

Ініціатори законопроєкту переконані, що його  ухвалення стане важливим кроком для захисту одного з базових прав людини – права на освіту та сприятиме реінтеграції мешканців ТОТ в освітній простір України. Як відомо, освіта також є одним з компонентів реінтеграційного законодавства, відповідно до Першочергових кроків відновлення державної влади після деокупації.

 

Про необхідність ухвалення такого механізму йдеться й у рекомендаціях Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Також Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, вбачає створення такого механізму одним із пріоритетних кроків держави у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2023 рік.

Законопроєкт у деталях

Документ встановлює права та гарантії їхньої реалізації. Він передбачає механізм атестації результатів навчання, отриманих на ТОТ, який, на переконання Представництва Президента України в АРК, є кращим у порівнянні з попереднім.

Відповідно до тексту проєкту закону, уряд має визначити види навчання, які точно не можуть бути оцінені. У представництві президента вказують, що до таких видів зарахують, зокрема, право, дипломатичну чи військову справу та “наукові здобутки”.

• надання рекомендації для вступу задля здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти за індивідуальною освітньою траєкторією, яка передбачає серед іншого формування загальнокультурних та громадянських компетентностей, які не могли бути сформовані під час навчання на ТОТ, зокрема зі скороченням строку навчання з урахуванням визнаних результатів навчання та кредитів ЄКТС (періодів навчання);
• надання рекомендації для проходження кваліфікаційної атестації задля здобуття професійної (професійно-технічної) освіти, проходження атестації здобувачів задля здобуття фахової передвищої освіти;
• присудження освітньо-кваліфікаційного рівня професійної (професійно-технічної) освіти або ступеня фахової передвищої освіти та відповідної професійної кваліфікації в передбачених законодавством випадках;
• відмова у зв’язку з негативним результатом атестації.

Громадянам, які проходять атестацію для здобуття вищої освіти, можуть бути зараховані результати навчання та кредити ЄКТС не більш ніж 75% загального обсягу освітньої програми.

Правозахисники підкреслюють, що в цьому законопроєкті не йдеться про визнання незаконних “документів” про освіту, виданих на ТОТ. 

“Цей законопроєкт не про визнання окупаційних документів, а про знання, вміння та навички. У законопроєкті про визнання незаконних “документів” нічого немає”, – говорить Віолета Артемчук. 

На цьому також наголошує Ольга Куришко: 

“Там жодного слова про визнання окупаційних документів немає. Саме тому в меті документа йдеться про оцінювання результатів навчання на ТОТ. Тобто оцінюватися має те, що людина знає та вміє залежно від спеціалізації. Це має бути оцінено й ухвалено рішення, чи людина продовжує навчання, щоб здобути професійний рівень, визначений відповідно до вимог освітнього законодавства, бо не може бути оцінена жодним іншим чином”.

Віолета Артемчук звертає також увагу, що цей законопроєкт розв’язує питання отримання атестата про середню освіту українського зразка, якщо діти не хочуть навчатись у вишах. 

“Є категорія випускників, які після випуску не бажають вступати до вишів, принаймні цього року. Та наразі вони не можуть отримати атестат про середню освіту без вступу до українського вишу. Така-от процедура. Випускник має скласти два іспити, і тоді він отримає атестат, на підставі якого він вступає до вишу. Якщо людина не хоче вчитись у виші, а просто хоче мати атестат, то їй треба вчитись онлайн у дистанційній школі”, – пояснила експертка.

Правозахисники очікують, що парламент вже цього тижня зможе розглянути законопроєкт та підтримає його в першому читанні. Вони заявили про це у своєму зверненні, яке було надіслане всім народним депутатам України.

Микола Мирний, журналіст видання ZMINA для Суспільне Крим