Білоруський Червоний Хрест допомагає росіянам красти дітей з України та “обурений” реакцією світу на це
Глава Білоруського товариства Червоного Хреста Дмитро Шевцов зізнався, що організація допомагає Росії депортувати дітей з України.
Увагу на його слова звернуло білоруське видання “Зеркало”.
Скриншот відеоШевцов розповів про викрадення в репортажі державного телеканалу “Білорусь 1”, який знімали на окупованих українських територіях, тож чоловік ще й порушив українське законодавство щодо перетину кордону.
Шевцов висловив “обурення” та нерозуміння, чому світ засуджує викрадення українських дітей та тих, хто цим займається.
“Мене до глибини душі обурив той факт, що люди – гадаю, в міру своїх думок запалених, або вони вважають, що так логічно чинити, – звинуватили Білорусь у тому, що ми викрадаємо дітей, які приїжджають до нас на оздоровлення. І, чесно кажучи, річ у тому, що і білоруський Червоний Хрест брав у цьому – і бере, і братиме – активну участь”, – сказав він.
Шевцов, розповідаючи про участь у злочині, повторив наратив російської пропаганди про “порятунок дітей”.
“Ми дбаємо про дітей, даруємо їм подарунки… робимо все, щоб вони забули про жахіття війни й перепочили, відчули, що є острівець щастя”, – додав він.
Наостанок Шевцов запевнив, що “не може допустити втрати іміджу ні країни, ні білоруського Червоного Хреста, ні всього руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця”.
У Білорусі тисячі викрадених українських дітей тримають у щонайменше чотирьох “таборах”, де пропагандисти проводять з ними “перевиховання”.
Нагадаємо, що викрадених дітей влада Росії намагається якнайшвидше влаштувати в приймальні сім’ї, визнаючи сиротами, зокрема, тих, у кого є батьки.
З усиновлення українських дітей деякі росіяни отримують прибуток. Так, за всиновлення отримують суми в проміжку від 28 до 156 тисяч рублів щомісячно, що значно більше, ніж середня зарплата в деяких російських регіонах. Відомі випадки, коли з віддалених регіонів РФ на тимчасово окуповану територію України приїжджали сім’ї та всиновлювали одразу по 10–12 дітей.
Деякі з дітей, яких вдалося повернути до України, розповідають про знущання та погрози відправити до божевільні, про жахливі умови перебування в так званих “таборах”, про ідеологічне перевиховання та про те, що адміністрації та вихователі ставляться до них, як до тварин.
