Нижня палата швейцарського парламенту заблокувала 5 млрд євро гуманітарної допомоги Україні
Нижня палата парламенту Швейцарії 8 червня більшістю голосів відхилила схвалення плану підтримки України на понад 5 мільярдів євро на наступні п’ять-десять років.
Про це інформує “Європейська правда” з посиланням на RTS.
Проти плану, представленого федеральним міністром закордонних справ Швейцарії Іньяціо Кассісом, проголосували 105 депутатів Національних зборів – передусім представники правих партій, 86 його підтримали.
Кошти планувалося використати на гуманітарну допомогу, цивільний захист і розмінування та на заходи з “розбудови миру”. Однак кілька депутатів парламенту заявили, що багато питань усе ще потребують роз’яснення в плані відновлення України та міжнародного співробітництва.
Пропозицію щодо допомоги Україні ще в березні висунув комітет палати із закордонних справ, представник якого Ніколас Вальдер пояснював, що відмова Швейцарії від збройної допомоги Україні “не має звільняти нас від наших солідарних зусиль на підтримку України”.
“Виділяючи 0,22% ВВП на допомогу цій країні, Швейцарія перебуває позаду майже всіх європейських країн. Австрія та Норвегія роблять набагато більше відповідно до своєї економічної потужності. Навіть Польща витрачає 3,1% свого ВВП на допомогу”, – сказав Вальдер.
До цього Швейцарія вже схвалила надання Україні трьох пакетів гуманітарної допомоги на загальну суму понад 1,8 мільярда євро протягом наступних шести років.
Блокування допомоги парламентарі Швейцарії ухвалили за тиждень до того, як перед ними виступить через відеозв’язок президент Володимир Зеленський.
Напередодні в парламенті Швейцарії виступили проти групи, яка б стежила за виконанням санкцій щодо РФ.
Раніше Швейцарія відхилила прохання послів країн “Групи семи” приєднатися до робочої групи з пошуку підсанкційних російських активів REPO.
Також на початку квітня 2023 року ZMINA повідомляла, що Швейцарію розкритикували в G7 за “лазівки”, які, як стверджують посли “Групи семи”, дозволяють російським активам уникати санкцій у цій країні та становлять “репутаційний ризик” для країни.
У березні президент Володимир Зеленський звернувся до Європейської ради й перелічив п’ять ключових небезпек, які затягують війну в Україні.
Серед іншого він наголосив, що не може бути жодного “навіть натяку” на затягування санкційних рішень.
“Не може бути розмивання санкцій і особливо під “маніпулятивним прикриттям” продовольчої безпеки. Сильні санкції – це безпека, ослаблення санкцій – це запрошення до нових криз”, – звернувся до Європейської ради президент України.
Напередодні повідомлялося, що Швейцарія з березня 2022 року збільшила до рекордних 2 млрд євро (на 40%) експорт фармацевтичної продукції до РФ порівняно з попередніми 12 місяцями.
Нагадаємо, вранці 6 червня Каховську ГЕС російські війська підірвали, вона не підлягає відновленню. Після цього рівень води в селах та містах почав швидко підвищуватися, через загрозу затоплення на правому березі Дніпра почали евакуацію населення.
Українські посадовці кажуть про “найбільшу техногенну катастрофу в Європі за десятиліття”, а західні партнери України висловлюють обурення, називаючи підрив воєнним злочином.
Контакти для евакуації та допомоги можна знайти тут.
8 червня російські військові обстріляли точку евакуації цивільних з підтопленого Херсона, розташовану на Корабельній площі, поранивши дев’ятьох громадян України, повідомляє Офіс генерального прокурора. Крім того, в тимчасово окупованому місті Олешки на Херсонщині внаслідок підйому води, спричиненого підривом російськими військовими греблі на Каховській ГЕС, загинули вже дев’ятеро людей.
Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.
У березні 2023 року речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що домовлятися про мир з Україною зараз неможливо, Росія продовжить воювати, щоб захопити українські землі.
“Поки що жодних передумов для переходу процесу в мирне річище немає. Для нас абсолютним пріоритетом продовжує залишатися і залишатиметься завжди досягнення поставлених цілей. Наразі вони можуть бути досягнуті лише військовим шляхом”, – цитує Пєскова агентство РИА Новости.
Із 24 лютого 2022 до 15 лютого 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 21 293 випадки загибелі або поранення цивільних осіб в 1 141 населеному пункті України: 8 006 загиблих і 13 287 поранених. В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.
За даними Офісу генпрокурора України станом на березень 2023 року внаслідок військової збройної агресії РФ скоєно 72 тисячі воєнних злочинів. Загинули майже 10 тисяч цивільних осіб, понад 13 тисяч цивільних зазнали поранень. Понад 80 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури зруйновано або пошкоджено.
Ірпінь, Київська область, 1 квітня 2022 рокуПовномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.
Сім’ї внутрішньо переміщених осіб зі сходу країни тікають від конфлікту до Львова, 10 березня 2022 рокуРосійські ЗМІ інформують, що станом на 1 серпня кількість переміщених з України до РФ перевищила 3 мільйони. Водночас половина з цього числа – жителі з районів, контрольованих незаконними збройними формуваннями Донеччини та Луганщини, які виїздили також ще до початку війни.
