Колишнього атовця з Харківської області, який здався окупантам, вивезли до Росії

Колишній атовець Олександр Яншин, мешканець села Забавне Харківської області, через постійні залякування і шантаж з боку сусіда-колаборанта здався еленерівцям 15 червня 2022 року. Спочатку Олександра утримували в Балаклійському поліцейському відділку, а потім вивезли до Росії.

 Про це виданню ZMINA розповів батько Олександра Сергій Яншин.

Олександр Яншин. Фото надане рідними

За словами батька, Олександр вирішив здатися еленерівцям через вмовляння сусіда-колаборанта Олега Гомоненка. Останній, знаючи, що Яншин свого часу воював на Донбасі, залякував його тим, що окупанти можуть взяти в заручники його рідних та розстріляти їх, якщо він не здасться добровільно.

“Після окупації села сусід постійно приходив до мого сина і  казав: “Як тільки до села прийдуть кадирівці, тебе одразу почнуть допитувати та катувати. Твою жінку та дітей зґвалтують, а потім у тебе на очах їх розстріляють”. Сусід все на нього напосідав та казав, щоб він пішов та здався еленерівцям. Після цього мій син почав розмірковувати над тим, що йому робити далі. Він боявся, що нас всіх розстріляють. Сусід його так довів, що той повірив йому“, – розповідає Сергій Яншин.

Гомоненко домовився з окупантами, що приведе Олександра до еленерівського блокпоста о 18.30 15 червня. Того дня в Савинцях у них мала бути нарада.

“Сусід прийшов до нього, забрав його та повів на блокпост до “луганчан” (так вони називали еленерівців). Вони усі жили в будинках, які розміщувалися біля їхнього блокпоста. У них за головного був Володимир Паляниця“, – згадує батько. 

Після того, як Олександр здався окупантам, батьки його більше не бачили. Вони об’їздили майже всі найближчі окуповані міста, щоб дізнатися хоч щось про нього.

27 липня у так званій “Балаклійській комендатурі” чоловік з позивним “Сокол” повідомив батькам, що їхнього сина тримають у сусідньому поліцейському відділку.

“Він нам розповів, що там (в поліцейському відділку) нашого сина не б’ють та добре годують. Що вони їдять майже з одного котла. Що зараз йде слідство, і після розслідування його відпустять“, – додає Сергій. 

Окупанти відмовились приймати у батьків будь-які передачі, оскільки, за словами “Сокола”, затримані перебували в нормальних умовах. Зокрема, як вони сказали, увʼязнені мали можливість помитися та випрати одяг. Лише одного разу через вартових Сергій нібито передав Олександрові дві пачки цигарок.  

“10 серпня в “комендатурі” нам сказали, що нашого сина вивезли до Росії“, – каже він.

Згодом сестра Олександра, яка проживає за кордоном, виклала в інстаграмі пост про зниклого брата. У ньому вона просила всіх, хто володіє будь-якою інформацією про нього, повідомити їй про це. Через деякий час їй зателефонував хлопець, який з ним сидів у Балаклії. Він розповів, що Олександра вивезли до Росії приблизно 10–18 серпня.

20 листопада рідні отримали лист від Олександра, у якому він написав:

“Привіт, рідненька дружина! У мене все добре. Скучив за вами. Передавай привіт дітям та батькам”.

Після цього рідні Олександра зверталися по допомогу до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Мінреінтеграції, Нацполіції, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Київської прокуратури та СБУ. Однак у Координаційному штабі їм відповіли, що російська сторона та МЧКХ не підтверджують той факт, що їхній син знаходиться в полоні.

За словами Сергія Яншина, після звільнення села колаборант Гомоненко виїхав з нього і більше не повертався.

Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

 Такими злочинами вважають:

• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
• примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• взяття заручників;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи;
• розграбування суспільної та особистої власності тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.

Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.