Окупація і війна завдали незліченної шкоди українським культурним голосам, але вони виявляють неабияку стійкість – звіт

Росія перенесла на новоокуповані території України практики знищення культури, задіяні раніше в Криму та в ОРДЛО, й розглядати їх слід не лише у фізичній площині. 

Про це кажуть автори звіту Українського та Американського ПЕН-центрів.

Фото: pen.org.ua

У звіті, для підготовки якого автори інтерв’ювали письменників, громадських діячів та колишніх бранців Кремля, наголошують, що культура – минуле, теперішнє та майбутнє – перебуває на передовій війни, а культурне винищення є центральною тактикою російської агресії та насильства.

“Неодноразові фальшиві заяви президента Росії Володимира Путіна про те, що окремої української історії, мови та культури не існує, є одним з головних виправдань для ведення війни та окупації України. Він прагне не лише контролювати українську територію, але й стерти українську ідентичність та культуру, нав’язати українцям російську мову, а також маніпуляційну, шовіністичну, мілітаристську версію російської культури, історії та світогляду”, – пояснюють автори. 

Дії Росії на окупованих нею ще 2014 року українських територіях, зокрема пошкодження важливих культурних будівель і підрив викладання українською мовою, тепер, на думку дослідників, працюють як схема для знищення культури на новоокупованих територіях. Водночас після початку вторгнення фізичне знищення саме інфраструктури почалося в більших масштабах.

Розповідаючи про міжнародне право, що регулює питання культури, автори звіту серед іншого згадали про Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту від 1954 року та додаткові протоколи до неї. Від держав, які перебувають у збройному конфлікті, ці документи вимагають робити все можливе, щоб захистити культурні цінності.

“Їм не можна скеровувати бойові дії проти культурних цінностей. Вони повинні переконатися, що об’єкти, які підлягають нападу, не є культурними цінностями, і уникати випадкового пошкодження культурних цінностей… Крадіжка, грабіж, незаконне привласнення або вандалізм, спрямовані проти культурних цінностей, також заборонені”, – перелічують заборони автори звіту. 

Окрім цього, на думку Управління ООН із запобігання геноциду, знищення власності культурного та релігійного значення є потенційним показником геноциду, а спеціальний доповідач ООН з питань культурних прав нагадував – культурні права міцно вписані в універсальну систему прав людини.

Делегація Американського та Українського ПЕН-центрів на Київщині. Фото: pen.org.ua

Автори доповіді кажуть, що теперішня війна Росії проти Україні не є першою спробою російської влади знищити українську культуру.

“Українські мислителі, письменники, лінгвісти, митці та вчені протягом останніх трьох століть стикались із зусиллями російської і радянської імперії заперечити, асимілювати та знищити їхню культуру та мову. Окупація і війна завдали незліченної шкоди українським культурним голосам, творцям і працівникам. Вони є серед тисяч убитих і поранених внаслідок російських атак або затриманих і яким погрожують російські сили”, – наголошують вони. 

Разом з тим коли говорять про знищення культури, то не слід вважати, що мають на увазі лише будівлі. Так, потреба зосередитися на виживанні часто бере гору над творчою роботою, а тому, як кажуть автори дослідження, навіть якщо культура не є навмисною мішенню, війна глибоко підриває творче виробництво.

Водночас українські письменники, поети, художники та захисники культури демонструють “неабияку стійкість”. Так, багато хто черпає силу зі своїх зв’язків з українською культурою та активно шукає нові способи створення та просування культури. 

“Письменники пишуть воєнні щоденники. Літературні читання в книгарнях на тлі сирен повітряної тривоги, концерти на станціях метро, ​​які є бомбосховищами”, – розповідають про такі способи у звіті. 

Фото: pen.org.ua

Від початку повномашстабного російського вторгнення внаслідок дій окупаційних військ в України залашалися знищеними або пошкодженими 539 культурних пам’яток. Під час презентації звіту в Києві заступниця міністра культури Галина Григоренко зазначила, що нині міністерство працює з міжнародними партнерами, донорами та колегами з інших країн, щоб ті допомогли, зокрема, законсервувати пам’ятки, які є цінними об’єктами спадщини. 

“Ми зараз працюємо на тим, щоб оцінювати втрати в пограбованих музеях. На деокупованих територіях зустрічаємося з фактом того, що мусимо звіряти паперові інвентарні книги музеїв або бібліотек з тим, що є в наявності. Які є втрати в людському капіталі, часові – через те що ми проводимо частину свого життя у бомбосховищах, то цю роботу ще треба буде провести”, – сказала вона. 

Нагадаємо, що з кінця серпня в Україні запрацювала платформа для відновлення зруйнованої культурної спадщини, завдяки якій збирають гроші для охорони, евакуації, захисту і збереження культурних цінностей.

Окрім цього, цим коштом підтримують діяльності закладів культури та мистецтва, що постраждали внаслідок бойових дій.