“Челебіджиханівці”: у Криму розгорнулася нова хвиля кримінального переслідування кримських татар

Переслідування кримських татар, підозрюваних у зв’язках із добровольчим батальйоном імені Номана Челебіджихана, з початком повномасштабного російського вторгнення набуло нового імпульсу.

Що відомо про нові жертви цих репресій, а також які причини спонукають російських силовиків активніше шукати “челебіджиханівців” і навіть завозити їх із сусідніх окупованих областей, читайте у матеріалі.

Скріншот з відео затримання українця за нібито участь в батальйоні ім. Номана Челібіджихана

Пів взводу арештантів

До початку війни увага ФСБ до колишніх учасників енергоблокади Криму та членів добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана була особливою. Така собі “кримська фішка”, яка дозволяє суттєво підняти показники та продемонструвати ефективність. Адже навряд чи хтось вникатиме в те, що йдеться здебільшого про безробітних малозабезпечених вихідців з кримських сіл, а не про запеклих учасників незаконних збройних формувань.

Як результат – протягом останніх чотирьох років щонайменше шість кримських татар отримали різні терміни за статтею 208 Кримінального кодексу Росії за те, що нібито брали участь у діях добровольчого батальйону імені Челебіджихана. Останню “довоєнну” справу розглянули в Кіровському районному суді в березні 2021-го, і з того часу про нові затримання нічого не було чути майже рік.

Проте через тиждень після початку широкомасштабної війни співробітники ФСБ у Бахчисараї здійснили затримання нового “добробатівця” – Насрулли Сейдалієва. На відео, яке продемонстрували російські силовики, чоловік похилого віку заповнює якусь заяву в центрі адміністративних послуг, коли до нього спокійно підходять співробітники спецслужб. Він без опору слідує за ними. До цієї картини варто додати, що Насруллі Сейдалієву 62 роки, що теж не дуже відповідає уявленням про бойовиків незаконних військових формувань.

Менше ніж через місяць з’явилася інформація про нового “добробатівця” – п’ятдесятирічного Рустема Гугуріка, якого понад дві доби тримали разом з дружиною та дитиною на кордоні, а потім звинуватили за 208 статтею, затримали та відвезли до Сімферополя. За шість років до цього Гугуріку, який працював таксистом на маршруті Крим – материкова частина України, російські прикордонники заборонили в’їзд до країни терміном на п’ять років. Через місяць після початку війни він вирішив відвідати літню матір на півострові, не підозрюючи, що стара заборона може зіграти фатальну роль у його подальшому житті. Адже майже місяць кримський татарин без проблем жив в окупованій Новоолексіївці. А під час проходження кордону з Кримом вийшла затримка, співробітники ФСБ, які прибули на місце, довго щось вирішували і в результаті Рустем Гугурік опинився в Сімферопольському СІЗО.

10 квітня аналогічна історія сталася з жителем Херсонської області Арсеном Ібраїмовим, який напередодні одружився та вирішив приїхати на півострів для знайомства із родичами дружини. Під час проходження прикордонного контролю його затримали та відправили до слідчого ізолятора за підозрою у тому, що він був членом кримськотатарського батальйону.

16 квітня українська Омбудсман Людмила Денісова повідомила, що в окупованому селищі Каланчак Херсонської області російські військові увірвалися до будинку кримського татарина Рустема Османова та відвезли його на територію півострова. 6 травня кримський адвокат Рефат Юнусов 6 травня повідомив про арешт Османова і додав, що в апеляційній скарзі про зміну запобіжного заходу було відмовлено. Щодо Османова ведуться слідчі дії, а він сам перебуває у слідчому ізоляторі.

Ще менше підтвердженої інформації про Айдера Умерова. Відомо, щойно він жив у селі Партизани Генічеського району Херсонської області і потім опинився у Сімферополі під вартою із звинуваченням за тією ж 208 статтею. Його батьки в розмові з кримськотатарськими активістами побоялися розкривати будь-які подробиці ситуації і лише кілька разів зазначили, що зустрічалися з адвокатом, який міг би укласти угоду, але у них немає грошей на оплату його послуг. Також з розмови стало відомо, що щодо Умерова виконуються слідчі дії.

Мабуть, з цієї ж причини активістам досі не відоме прізвище ще одного кримського татарина, який був затриманий або утримувався в Красноперекопську. Відомо тільки, що родичі шукали на півострові адвоката для нього і що найімовірніше він є ще одним “челебіджиханівцем”.

Акції залякування

Таким чином, лише за три місяці російські силовики заарештували стільки ж “добробатівців”, скільки за попередні чотири роки. А може й більше, адже у кримських правозахисних колах припускають, що кількість підозрюваних за статтею про незаконні збройні формування вже досягла десяти осіб. Але через погане матеріальне становище родичів, які не можуть найняти незалежного адвоката, а також додаткову ізольованість Криму через повномасштабну війну ці факти досі можуть залишатися не публічними.

Так різкий сплеск арештів за цією категорією справ, ймовірно, пояснюється не лише доступом до нових окупованих територій, з яких вивезли щонайменше одного з кримських татар. Швидше за, це лише наслідок, а головна причина полягає у перегляді підходу до цього питання з боку ФСБ. Російські спецслужби бачать реальну загрозу у спроможності кримських татар до самоорганізації та таких цивільних акцій, як формування добровольчих підрозділів чи організація блокад.

Подібні дії у себе в тилу вони не можуть допустити і за рахунок посилення репресій розраховують залякати місцеве населення, щоб повністю виключити ймовірність таких сценаріїв. А це, на жаль, означає, що кількість “челебіджиханівців” у камерах сімферопольського СІЗО найближчим часом продовжуватиме зростати, незалежно від ступеня причетності нових фігурантів до будь-яких формувань.