Міносвіти просить, щоб закон “Про освіту” проаналізувала Венеціанська комісія

Міністерство освіти і науки України запропонувало Раді Європи надіслати статтю 7 “Про мову навчання” закону “Про освіту” на експертизу до Венеціанської комісії.

Про це розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час зустрічі з міністром національної освіти Румунії Лівіу Марьян Попом, повідомляє прес-служба МОН.

Вона також повідомила, що зустрінеться з цього питання з генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом 6 жовтня.

“Потрібно розуміти, що пункт 4 статті 7 передбачає, що у базовій та старшій школі один чи декілька предметів можуть викладатися мовою Європейського Союзу. Співвідношення, які закладатимуться у різних класах, будуть прописані на рівні базового навчального плану, що затверджується КМУ разом із Держстандартом. Ми готові вести щодо цього консультації, але усі рішення, що прийматимуться, мають враховувати, в першу чергу, інтереси наших громадян, незалежно від  походження”, – зазначила міністр.

Вона наголосила на тому, що наразі в Україні існують цілі анклави – території на яких населення спілкується виключно мовою меншини, і діти, відповідно, не мають жодної мовної практики державною мовою.

“Це негативно впливає на результати ЗНО цих дітей з української мови. Цього року більше 54% дітей, що навчаються у школах з румунською мовою навчання, не склали ЗНО з українською мови, тобто не подолали поріг склав/не склав. Ці діти автоматично не можуть вступати до українських ВНЗ, вони не зможуть потрапити на державні посади чи в органи місцевого самоврядування. Але найгірше – ми створюємо мовне гетто, території, на яких громадяни не можуть вільно комунікувати з рештою населення нашої країни”, – пояснила Лілія Гриневич.

Водночас, за її словами, можна обговорювати збільшення частки предметів, яким можуть навчати на мовах національних меншин. Зокрема, йдеться про можливе розширення кількості предметів на різних етапах навчання.

У той же час міністр зазначила, що для цього має бути об’єктивне обґрунтування.

Як відомо, що одразу після прийняття закону “Про освіту” у Верховній Раді румунська спільнота попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон через те, що він “неконституційний”.

“Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин”, – йдеться у відкритому листі.

Також свою стурбованість озвучили російське, угорське, польське МЗС та президент Молдови Ігор Додон.

В Угорщині навіть заявили про намір блокувати будь-які євроінтеграційні ініціативи України через мовних норм нової редакції закону “Про освіту”.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив міністру освіти і науки Лілії Гриневич і міністру закордонних справ Павлу Климкіну провести консультації з послами країн Європейського Союзу з питання мовних норм нової редакції закону “Про освіту”.

При цьому заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей в ефірі “Громадського радіо” повідомив, що всього близько 10% учнів в Україні навчаються іншими мовами, а 90% школярів навчаються українською мовою.

Він уточнив, що “більшість (із цих 10% – УП) навчаються російською мовою”.

Новим законом передбачено, що зміни щодо мови викладання розпочнуться у навчальному році 2020 року.

“Право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах. В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини”, – говорить Хобзей.

В Прикінцевих положеннях до закону “Про освіту” зазначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

“Це означає, що діти, які в 7 чи 10 класі, далі будуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано, – зазначає заступник міністра. – А в наступному році з 1 вересня в школах від 5 по 9 і в 10-11 класах ми спільно з органами управління освіти будемо визначати, які предмети будуть викладатися українською мовою, а які залишаться викладатися мовою національної меншини”, – сказав Хобзей.

Президент Петро Порошенко 25 вересня підписав закон “Про освіту”.