“Репортери без кордонів” закликали соцмережі не видаляти акаунти заблокованого в Росії ОВД-інфо
Міжнародна правозахисна організація “Репортери без кордонів” (RSF) закликала компанії Meta (Facebook і Instagram), Google (YouTube), Twitter і Telegram не виконувати вимогу російського Роскомнагляду щодо видалення акаунтів заблокованого у РФ сайту правозахисного проєкту ОВД-Інфо.
Відповідне звернення оприлюднене на сайті RSF.
Джерело: скриншот з відео ОВД-інфоОВД-інфо документує затримання громадян під час протестів і випадки політичного переслідування. Дані сайту використовуються багатьма виданнями та неурядовими організаціями як у Росії, так і за кордоном, зокрема й RSF.
Після ліквідації майже всіх незалежних медіа через тиск на їхніх власників, цензури статей та блокування вебсайтів як судовими, так і позасудовими методами, російська влада націлилася на соцмережі, переконана керівниця Служби Східної Європи та Центральної Азії RSF Жанна Кавельє.
Вона заявила, що вимога Роскомнагляду щодо видалення ОВД-інфо з соцмереж є неприйнятною, оскільки не лише порушує Конституцію Росії та її міжнародні зобов’язання, а й позбавляє громадян джерела інформації, необхідного для публічних дебатів.
Питання щодо ситуації з видаленням сайту передали на розгляд спеціальних доповідачів ООН, ОБСЄ та Ради Європи, щоб вони вжили відповідних заходів.
Нагадаємо, що Мін’юст РФ у вересні 2020 року вніс ОВД-Інфо до Реєстру незареєстрованих громадських об’єднань-іноагентів. За даними відомства, джерелами фінансування проєкту виступають правозахисний центр “Меморіал” (внесений у РФ до реєстру іноагентів, ліквідований рішенням Верховного Суду РФ 28 грудня 2021 року), Європейська комісія та Міжнародна федерація за права людини (Federation internationale des ligues des droits de l’Homme, FIDH).
20 грудня Луховицький районний суд Московської області заблокував сайт проєкту. У Роскомнагляді повідомили, що причиною блокування стала “пропаганда тероризму та екстремізму”.
Закон про “іноземних агентів” працює в Росії з 2012 року. Відтоді будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести до списку агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону, до якої можуть віднести навіть пожертви, і ведуть політичну діяльність. Водночас критеріїв, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не сформульовано.
З 2019 року російський президент Володимир Путін дозволив прирівнювати до “іноагентів” і фізичних осіб. Такими можуть визнавати росіян, які поширюють матеріали ЗМІ-“іноземних агентів” або беруть участь у їхньому створенні, а також отримують гроші чи майно з-за кордону або від російських юридичних осіб, що фінансуються з іноземних джерел.
Видання, які вже перебувають у реєстрі “іноземних агентів”, повинні заснувати російські юридичні особи для роботи у РФ. Крім того, в їхніх публікаціях має бути зазначено, що вони створені “іноземним агентом”.
