У МЗС розповіли, над чим працює Кримська платформа після установчого саміту
МЗС України фіналізувало один з операційних механізмів Кримської платформи – мережу контактерів або осіб (focal point), які відповідальні за Кримську платформу в інших країнах.
Про це під час дискусії “Культурний вимір російсько-українського збройного конфлікту: державна політика та інструменти захисту” повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, повідомляє кореспондент видання ZMINA.
Вона зазначила, що контактери – зазвичай працівники середньої та вищої ланки Міністерств закордонних справ. Наразі три країни ще визначаються із кандидатами.
У першому півріччі цього року МЗC України планує провести консультації за всіма пріоритетами Кримської платформи, щоб координувати ці теми та шукати рішення.
“Завдання консультацій – насичити наших партнерів інформацією, яку знаємо ми. Це стандартна процедура, коли передаються документи, дослідження, які напрацювали експертне середовище. Ми розуміємо, якщо брати дипломатію та інструменти, вони лежать в площині адвокації захисту публічності справ. Кримська платформа має стати додатковим паливом, щоб гучно просувати теми та рішення“, – сказала вона.
Наразі МЗС України проводить перемовини із балтійськими та західними країнами, щоб вони взяли співлідерство у тому чи іншому напрямку. Після цього у Кримській платформі визначать графік спільної роботи з учасниками платформи.
Еміне Джапарова відзначила значне роздратування російської влади Кримською платформою. За її словами, усі ці роки Росія системно працювала, щоб “вивести тему Криму за дужки уваги міжнародної спільноти”.
Нагадаємо, напередодні Німеччина погодилася стати співголовою одного з напрямів Кримської платформи – щодо невизнання окупації Кримського півострова.
Як відомо, 23 серпня відбувcя установчий саміт Кримської платформи за участю представників 46 країн та міжнародних організацій, на якому підписали фінальну декларацію про невизнання протиправної тимчасової окупації Росією Кримського півострова. До цієї декларації в майбутньому зможуть приєднатися держави, представники яких не приїхали 23 серпня до Києва.
Кримська платформа охоплює рівні глав держав, парламенту, Кабміну та експертів. Україна сподівається на широку міжнародну координацію та активність у п’яти пріоритетних сферах: політика невизнання, безпека, ефективність санкцій, захист прав людини, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку і довкілля.
6 серпня в Києві відбувся установчий форум Експертної мережі Кримської платформи, яка має об’єднати українські та міжнародні зусилля в аналітиці наслідків окупації Криму задля деокупації півострова.
Під час форуму відбулися сім тематичних груп, де учасники презентували напрацювання бачення планів роботи. Групи стосуються сфер безпеки, політики невизнання окупації, прав людини та міжнародного гуманітарного права, санкцій, економіки, екології, культурної спадщини Криму, гуманітарної політики та відновлення прав корінних народів. Відомо, що в Києві постійно працюватиме офіс Експертної мережі Кримської платформи.
