ЄС обговорив з Україною подальшу роботу в межах Кримської платформи
Під час неформальних консультацій Україна-ЄС з питань правових наслідків тимчасової окупації Криму українська делегація обговорила з європейськими представниками в Брюсселі подальші кроки щодо розвитку Кримської платформи, питання безпеки, прав людини та санкційної політики ЄС щодо Криму.
Про це інформує пресслужба МЗС України.
Сторони обговорили весь спектр питань, пов’язаних з тимчасовою окупацією Криму, зокрема загострення ситуації в Криму та в регіоні Чорного моря, європейську політику невизнання та санкційну політику ЄС щодо Криму, розвиток діяльності Кримської платформи і зусилля України щодо деокупації Кримського півострова, ситуацію з порушеннями міжнародного гуманітарного права окупаційною адміністрацією РФ, питання захисту прав людини на півострові.
Українська делегація звернула увагу, зокрема, на:
– процес насильницької зміни етнічного складу населення Криму, що триває;
– продовження окупаційною адміністрацією РФ незаконного примусового призову до лав Збройних сил РФ;
– відсутності доступу мешканців півострова до достовірних джерел інформації;
– позбавлення права навчатися рідними українською та кримськотатарською мовами;
– цілеспрямоване обмеження свободи за віросповідання, переслідування журналістів та правозахисників, нехтування свободою слова та зібрань, руйнування на території українського Криму історичних пам’яток та незаконне переміщення об’єктів культурної спадщини.
Крім того, сторони обговорили шляхи та інструменти подальшого залучення ЄС до роботи Кримської платформи.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила про підготовку до проведення на початку 2022 року міжнародного заходу міністерського рівня в рамках Кримської платформи – Чорноморської конференції безпеки.
Як зазначається у повідомленні, ЄС наголосив на “незмінній позиції щодо дотримання та подальшого розвитку політики невизнання тимчасової анексії Криму та Севастополя” та висловив готовність надати фінансову підтримку регіонам України, прилеглим до Криму.
Нагадаємо, напередодні МЗС України та Експертна мережа Кримської платформи підписали меморандум про співпрацю для проведення заходів, конференцій, семінарів і круглих столів, підтримки дослідницьких проєктів незалежних аналітичних центрів та подальшого розвитку Кримської платформи.
23 серпня відбувcя установчий саміт Кримської платформи за участю представників 46 країн та міжнародних організацій, на якій мають підписати фінальну декларацію про невизнання протиправної тимчасової окупації Росією Кримського півострова. До цієї декларації в майбутньому зможуть приєднатися держави, представники яких не приїхали 23 серпня до Києва.
Кримська платформа охоплює рівні глав держав, парламенту, Кабміну та експертів. Україна сподівається на широку міжнародну координацію та активність у п’яти пріоритетних сферах: політика невизнання, безпека, ефективність санкцій, захист прав людини, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку і довкілля.
6 серпня в Києві відбувся установчий форум Експертної мережі Кримської платформи, яка має об’єднати українські та міжнародні зусилля в аналітиці наслідків окупації Криму задля деокупації півострова.
Під час форуму відбулися сім тематичних груп, де учасники презентували напрацювання бачення планів роботи. Групи стосуються сфер безпеки, політики невизнання окупації, прав людини та міжнародного гуманітарного права, санкцій, економіки, екології, культурної спадщини Криму, гуманітарної політики та відновлення прав корінних народів. Відомо, що в Києві постійно працюватиме офіс Експертної мережі Кримської платформи.
