Незгода, ворожість чи підтримка: як дискутують про ЛГБТ в українських соцмережах

Дата: 12 Жовтня 2021 Автор: Єлизавета Сокуренко
A+ A- Підписатися

Компанія Artellence на замовлення громадської організації “Інсайт” проаналізувала 11,9 тисячі коментарів щодо ЛГБТ в українському фейсбуку – хотіли зрозуміти суспільні настрої. Так, майже половина (46%) коментарів виявилися нейтральними. Підтримку ЛГБТ-людям озвучували приблизно у кожному п’ятому коментарі (21%). На негативні ж висловлювання коментаторів припало 33% – від незгоди (26%) до погроз смертю (0,4%). Переважно коментарі стосувалися трьох основних тем: права людини, релігія та діти. 

Переповідаємо головні висновки аналізу

Коментарі українців виявилися переважно нейтральними у ставленні до ЛГБТ, тобто в дискусії люди не висловлювали явної підтримки чи навпаки – не транслювали стереотипів. Всього алгоритм визначив 46% таких коментарів. Підтримку ЛГБТ висловлювали приблизно у кожному п’ятому коментарі (21%). Негативні коментарі поділили за тональністю мови ворожнечі – від незгоди до демонізації та закликів до насильства. Хоча відсоток негативних коментарів досить великий, зазначають у аналізі, – 33%, значна їхня частка є висловлюванням незгоди. В цю категорію також потрапили коментарі, які підтримують стереотипи та заперечують факти. Серед усіх негативних коментарів упереджене ставлення до ЛГБТ наявне у близько 80%, а у 10% негативу присутні образи. Погрози прямим насильством та смертю у фейсбук-коментарях траплялися досить рідко. 

 

“Трансляція стереотипів, використання ненормативної лексики та ярликів щодо ЛГБТ+ спільноти в цілому стає підґрунтям для більш агресивної мови ворожнечі, створюючи рамку “ми проти них”. У результаті цього значна кількість висловлювань, які можна віднести до “м’якої” мови ворожнечі, створює сприятливе середовище для злочинів на ґрунті ненависті”, – зауважують у аналізі. 

Найбільше з новин про ЛГБТ у минулому році коментували вивішування райдужного прапора біля Батьківщини-матері у Києві. 2021 року ж найбільша кількість дописів стосувалась теми Міжнародного дня протидії гомофобії та трансфобії, який відбувся 17 травня. Водночас реакцій від українських коментаторок та коментаторів вона отримала значно менше. У аналізі таку різницю пояснюють тим, що 17 травня та пов’язані із ним події “не зачіпають інших, болючих тем для суспільства, у якому є розбрат та сильний емоційний поділ між тими, хто коментує”. Натомість випадок із ЛГБТ-прапором біля столичної скульптури демонструє перетин “вибухових тем”, де ЛГБТ+ тема поєднана із “болючою для широкого загалу темою історичної пам’яті, яка й без того викликає сильні емоційні реакції та жорсткий поділ тих, хто коментує”.  
 
Права людини, релігія та діти – три теми, навколо яких точилося найбільше дискусій в українській фейсбук-спільноті. Алгоритм сегментував коментарі за темами, тобто за тими аргументами та стереотипами, довкола яких розгортаються дискусії. Значну частину коментарів водночас не віднесли до жодної тематики, оскільки вони не мали закінченої думки, несли виключно емоцію і не містили будь-яких логічних посилів. Так, понад 2 тисячі коментарів стосувалися обговорення прав ЛГБТ+. Сюди увійшли коментарі як підтримки, так і нейтральні та негативні. Інші дві теми дискусій з приблизно однаковим результатом – діти та релігія. 
 

У негативних коментарях зі словом “право” здебільшого заперечували існування порушень прав ЛГБТ+ та й взагалі будь-яких проблем з правами у ЛГБТ+ людей в Україні. 

“Є сумніви на кшталт “яких прав їм не вистачає” чи “ЛГБТ-люди вимагають собі виняткових прав”. Переважна більшість коментаторів відкидає існування прав людини для всіх і робить акцент на тому, що існують “нормальні люди”, які заслуговують на ці права, та “ненормальні”, що не заслуговують ніяких прав. ЛГБТ+ людей відносять до останніх”, – пояснюють у аналізі. 

Що стосується релігії, то здебільшого люди фокусувалися навколо дискусій “гріхне гріх”, а у негативних коментарях цитували Біблію та ототожнювали гомосексуальність з гріхом. 

“Переважна більшість позитивних висловлювань стосується підваження релігійних догм та приписів – проблематизується сам підхід в оцінці гомосексуальності різними конфесіями та церквами, робиться акцент на важливості існування світської держави та минулих звірствах різних церков й релігійних установ стосовно ЛГБТ+ людей. Також у таких коментарях часто наголошується на тому, що релігія – це про любов, прощення та прийняття, а не про ненависть та насильство”, – пишуть у аналізі.  

У висловлюваннях користувачів та користувачок також траплялось негативне маркування таких тем як секс, секс-освіта, доступ до інформації про безпечний секс, гендер, стать, гендерну рівність, ЛГБТ+ тощо. Майже все, що писали на ці теми у негативному контексті, пов’язували із занепадом моралі та аморальними вчинками чи аморальним способом життя. А ці прояви водночас – з так званою “ЛГБТ пропагандою”. 

Найчутливішою виявилась тема “діти”, вона також має найбільшу частку негативних коментарів. 
Тут люди переважно висловлювали своє ставлення до секс-освіти у школах, доступу до контрацепції, зміни у програмах навчальних дисциплін, антидискримінаційної експертизи підручників та загалом права дітей на доступ до інформації. У негативних коментарях діти представлені, як об’єкт, що не може сам приймати рішення чи мати якісь права. А ЛГБТ при цьому розглядають, як ідеологію, яка може зруйнувати встановлений консервативний патріархальний порядок.
 
Як наголошують у аналізі, головна тема таких висловлювань – заборони. Заборонити пропонується будь-яку інформацію, яка відхиляється від консервативної. Натомість люди, що позитивно коментують тему дітей, пишуть про необхідність захисту дітей від булінгу, насильства й нанесення шкоди самим собі, що можливо досягти через антидискримінаційні норми та надання дітям доступу до необхідної для них інформації. 
 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter