ЄСПЛ закликав Латвію та Польщу допомогти біженцям на білоруському кордоні

Європейський суд з прав людини застосував тимчасові заходи в справах “Амері та інші проти Польщі” (42120/21) та “Ахмед та інші проти Латвії” (42165/21). Судді закликали уряди двох країн допомогти біженцям, яких Польща та Латвія не пускають на свою територію. 

Про це повідомили на сайті суду. 

Мігранти на кордоні між Польщею і Білоруссю

Справа проти Польщі стосується 32 громадян Афганістану, а у випадку Латвії – 41 громадянина Іраку курдського походження. Всі вони перебувають на території польсько-латвійсько-білоруського міжкордоння та не можуть потрапити на територію ЄС. Деяким з них потрібна медична допомога.

Криза з біженцями на цій території посилилася після примусової посадки літака Ryanair у Мінську в травні. Невдовзі після інциденту самопроголошений президент Олександр Лукашенко заявляв: 

“Ми зупиняли наркотики й мігрантів – тепер будете самі їх їсти й ловити”.

Уже в серпні міністерство оборони Польщі повідомило, що її спецслужби почали укріплювати кордон з Білоруссю колючим дротом,  щоб захиститися від потоку біженців з Іраку, Сирії та Афганістану. Влада країни також планує збудувати 2,5-метровий паркан на кордоні. Роблять це попри заклик Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) прийняти біженців, які фактично опинилися в пастці між двох кордонів.

ЄСПЛ, розглядаючи позови, вирішив, що уряди Польщі та Латвії мають надати харчування, питну воду, медичну допомогу, одяг і за можливості притулок біженцям. 

“Згідно з Європейською конвенцією з прав людини, жодна країна не зобов’язана допускати на свою територію іноземців. І, напевно, все вирішувалося б простіше, якби йшлося про те, що відмові допустити іноземців відповідав би обов’язок держави, з якої прибули ці іноземці, хоча б забрати цих людей назад. Але Білорусь не є учасницею Європейської конвенції. Відповідно, покарати її в такий спосіб неможливо. І тоді постає питання про відповідальність тих, хто дотримується стандартів прав людини”, – пояснює правозахисник Сергій Заєць. 

Литовська армія зводить загорожу з колючого дроту на кордоні з Білоруссю

Водночас Заєць вважає, що подання позовів є частиною “юридично-диверсійної війни”. Навесні він разом з іншими дослідниками розповів, як юристи з РФ та ОРДЛО подають тисячі скарг проти України до ЄСПЛ, щоб дискредитувати країну на міжнародному рівні. 

“Навряд чи можна це (подання позовів проти Польщі та Латвії. – Ред.) пов’язати з чистим бажанням когось зробити просто цікаву справу в ЄСПЛ заради розвитку практики. Надто це ресурсомісткий проєкт. На жаль, ЄСПЛ не оприлюднює інформацію про представників заявників, а це б могло допомогти краще зрозуміти ситуацію”, – резюмує правозахисник. 

Зі свого боку МЗС Латвії вже відповіло на заклик ЄСПЛ і пообіцяло його виконати.

“Латвія повністю поважає тимчасові заходи, зазначені судом, і продовжуватиме надавати їжу, воду та медичну допомогу з гуманітарних причин людям, які перебувають у біді. Слід зазначити, що вищезазначені заходи охоплюють заходи, які Латвія вже здійснювала”, – запевнив прессекретар латвійського МЗС Яніс Бекеріс у коментарі Reuters.

Нагадаємо, що міграцію у світі не спинила навіть пандемія коронавірусу, а тому люди, які шукають кращого життя, попри ризики вимушені долати тисячі кілометрів. За даними Міжнародної організації з міграції, у 2020 році у світі загинули понад 3 тисячі мігрантів. За рік щонайменше 1773 людини загинули дорогою до Європи. 

Також усього за два роки в Європі зникли більш як 18 тисяч дітей-біженців.