У Білорусі хочуть суттєво обмежити свободу преси

Влада Білорусі ухвалила низку поправок до законодавства, які можуть серйозно погіршити стан свободи преси в країні.

Із засудженням цього кроку офіційної білоруської влади виступив Комітет захисту журналістів.

Джерело: REUTERS / Vasily Fedosenko

Зокрема, 21 квітня верхня палата Національних зборів – Рада республіки затвердила поправки до місцевих законів про ЗМІ та про масові збори. Згідно з ними, у країні мають запровадити заборону на висвітлення несанкціонованих акцій протесту, обмеження на створення ЗМІ та інші заходи з обмеження свободи преси.

Для набрання чинності вказані поправки має схвалити Конституційний суд, а потім підписати Олександр Лукашенко – нелегітимний президент Білорусі. 

У коментарі комітету юрист, адвокат Білоруської асоціації журналістів (БАЖ) Олег Агєєв повідомив про те, що процес роботи над відповідними змінами до законодавства був дуже непрозорим і на сьогодні неясно, чи є ці законопроєкти в президента або суду.

Поправки до закону про ЗМІ містять:

• дозвіл міністерству інформації заблокувати роботу ЗМІ або інтернет-ресурсу без постанови суду, якщо ті отримали не менш ніж два письмових попередження протягом одного року або публікують щось, що нібито загрожує національній безпеці за формулюванням Міжвідомчої комісії з безпеки в інформаційній сфері;
• дозвіл генеральному прокурору країни та регіональним прокурорам блокувати доступ до будь-яких вебсайтів, що поширюють інформацію, яка, на їхню думку, “спрямована на пропаганду екстремістської діяльності” або в інший спосіб “здатна завдати шкоди національним інтересам”;
• заборону ЗМІ “поширювати неточну інформацію, яка може завдати шкоди державі та суспільним інтересам” (на думку БАЖ, формулювання про те, яка саме ця інформація, є “розмитим”);
• вимогу до інтернет-ЗМІ використовувати адресу вебсайту, що збігається з назвою організації: на думку Олега Агєєва, це може бути заходом боротьби з використанням “дзеркальних доменів”, у яких контент вебсайту дублюється в інших вебдоменах;
• заборону будь-якій фізичній особі або новинному агентству як юридичній особі відкривати нові інформаційні агентства протягом п’яти років після закриття владою інших їхніх афілійованих видань (для онлайн-видань – заборона на три роки);
• заборону новинним організаціям і вебсайтам публікувати результати опитувань щодо політичних, соціальних або виборчих питань, якщо ці опитування проводилися без державної акредитації.

Розміри штрафів за відповідні порушення в поправках не вказано. За словами юриста, вони визначатимуться на підставі кримінального та адміністративного кодексів залежно від того, як влада інтерпретує законодавство.

Поправки до закону про масові зібрання містять заборону на пряму трансляцію або інше висвітлення несанкціонованих акцій протесту в країні.

На думку Агєєва, це зроблено, ймовірно, у відповідь на справи журналісток “Белсату” Дар’ї Чульцової та Катерини Андрєєвої, які були засуджені в лютому 2021 року за “організацію” акцій протесту проти Лукашенка, хоча насправді вони їх лише висвітлювали.

Якщо ці поправки наберуть чинності, умови роботи ЗМІ в Білорусі значно погіршаться і білоруським та іноземним ЗМІ стане важче працювати в країні, вважає адвокат БАЖ.

“Білоруська влада систематично придушувала вільні голоси, що залишилися в країні, і тепер хоче змінити закон, щоб і далі змушувати незалежних журналістів мовчати”, – заявила координаторка програми КЗЖ у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд.

Вона наголосила на тому, що білоруський уряд має “раз і назавжди припинити переслідування журналістів за те, що вони просто виконують свою роботу”.

Нагадаємо, що із серпня 2020-го в країні не припиняються акції протесту людей, невдоволених узурпацією влади Лукашенком. За цей час влада затримала та судила за участь у мітингах тисячі громадян, зокрема й журналістів. Наразі за ґратами в країні перебувають співробітники видань TUT.by, “Белсат” та Пресклубу Білорусь.

Наприкінці минулого року міжнародна організація “Репортери без кордонів” назвала Білорусь найнебезпечнішою країною для журналістів у Європі.

Центр прав людини ZMINA разом з іншими громадськими організаціями підписав заяву, в якій, зокрема, міститься заклик до світової спільноти засудити хвилю переслідувань журналістів, громадських активістів та правозахисників у Білорусі, висловити підтримку затриманим та допомогти припинити політичні переслідування в європейській країні.

Також ZMINA повідомляла про те, що в Білорусі більш ніж половина журналістів думали про виїзд із країни після президентських виборів у серпні 2020 року, коли, за офіційними даними, переміг Лукашенко.