Попри критику Мін’юст продовжить відкривати платні камери в СІЗО

У 2021 році Міністерство юстиції планує розширювати розкритикований правозахисниками проєкт платних камер у СІЗО.

Про це йдеться у відповіді уряду на доповідь Комітету Ради Європи із запобігання тортурам.

Ремонт, який зробили коштом платних камер у Лук’янівському СІЗО. Фото: фейсбук-сторінка Дениса Малюськи

У 2021 році, як ідеться у відповіді, Міністерство юстиції продовжить покращувати умови тримання під вартою відповідно до міжнародних стандартів. Так, проводитимуть оптимізацію наявних в’язниць і приватизацію законсервованих. Це, на думку урядовців, дозволить отримати додаткові кошти для будівництва нових сучасних слідчих ізоляторів і поліпшити умови тримання під вартою.

Також у планах Мін’юсту розширення переліку видів покарань, які б замінили позбавлення волі й зменшили б переповненість в’язниць і СІЗО. У доповіді комітету зменшення з 2017 року кількості в’язнів з 57 до 51 тисячі оцінили позитивно. 

Щодо платних камер, то Міністерство юстиції повідомило, що за менш ніж рік роботи проєкту встигли зробити ремонт у 25 звичайних камерах, де можуть перебувати 162 людини.

Ремонти пообіцяли зробити й у в’язницях суворого режиму, щоб покращити умови людей, засуджених до довічного. Поточного року урядовці також працюватимуть над змінами до законів, зокрема “Про пенітенціарну систему”, “Про створення подвійної системи пенітенціарних перевірок”, “Про компенсаційні та превентивні заходи щодо неналежних умов утримання засуджених і осіб, які взяті під варту”. 

Ремонт у камері Лук’янівського СІЗО. Фото: фейсбук-сторінка Дениса Малюськи

Окрім цього, обіцяють створити і єдиний медичний простір і запустити електронні скерування на лікування для затриманих та засуджених у медичні заклади МОЗ. 

Доповідь щодо ситуації в українських в’язницях комітет випустив наприкінці минулого року. Фахівці, які побували в колоніях і СІЗО в Харківській області, Бердянську та Запоріжжі, рекомендували владі, зокрема, відмовитися від практики замикати в’язнів у клітки або загорожі під час медичних консультацій та відмовлятися від надягання наручників щоразу, коли в’язня виводять за межі камери. 

Окрім цього, закликали припинити сегрегацію засуджених до довічного ув’язнення та не змушувати їх виходити з камери навприсідки або пересуватися зігнутими в поясі та з піднятими руками під час супроводу.

Нагадаємо, що проєкт Мін’юсту щодо покращених камер, окрім Києва, працює в Одесі, Харкові, Чернігові та Запоріжжі. Запуск проєкту спричинив невдоволення серед правозахисників, а голова парламентського Комітету з прав людини Дмитро Лубінець навіть говорив, що така практика фактично запроваджує дискримінацію людей за фінансовими можливостями.

У серпні минулого року Омбудсман Людмила Денісова розповіла, як у Запорізькому СІЗО один з в’язнів викупив для себе всі місця в камері підвищеного комфорту, а тому інші затримані не могли скористатися послугою Мін’юсту. Стан звичайних камер в ізоляторі фахівці, які робили там інспекцію, описали як незадовільний.