Мінсоцполітики перерозподілило гроші для адресної допомоги переселенцям на інші потреби

Міністерство соціальної політики перерозподілило понад 120 млн грн, призначених для адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, на виплати за іншими програмами.

Це випливає з відповіді міністерства на запит Центру інформації про права людини.

“За КПКВК 2501480 “Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” зменшено видатки на суму 124 198,345 тис. гривень”, – йдеться у відповіді.

Сума, на яку була зменшена програма із адресних виплат переселенцям, перерозподілена на програми:

• з гарантування безпеки та покращення умов перебування відпочиваючих у санаторіях, сфери управління Мінсоцполітики;
• з виплат грошової компенсації за житло деяким категоріям осіб, у тому числі внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей;
• зі створення та забезпечення функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі “Прозорий офіс” в різних регіонах України;
• із  здійснення реабілітаційних заходів дітям з інвалідністю.

У міністерстві пояснюють, що економія бюджетних коштів стала можливою завдяки зменшенню загальної кількості облікованих внутрішньо переміщених осіб (на 27.05.2017 – 1 584,5 тис. осіб, на 24.05.2018 – 1 508,4 тис. осіб) та заходами, які вживаються Мінсоцполітики для вдосконалення контролю за здійсненням соціальних виплат переселенцям, зокрема посиленню адресності виплати грошової допомоги.

Водночас уже станом на 9 липня 2018 року, за оприлюдненими на сайті того ж Мінсоцу даними, кількість переселенців становила 1  млн 515 тис. 128 осіб. Тобто більше, ніж зазначена у відповіді міністерства кількість.

Крім того, як уточнили Центру інформації про права людини у Департаменті реалізації державних соціальних програм, економія зумовлена зміною обліку внутрішньо переміщених осіб. А посилення адресності означає, що виплати здійснюються лише тим переселенцям, дійсність перебування яких за місцем проживання підтверджує перевірка.

Перевірки здійснюються за дискримінаційною постановою

Нагадаємо, у червні 2018 самі переселенці і представники правозахисних організацій заявляли про масову невиплату пенсій за квітень та травень. За словами правозахисників, ці невиплати мали штучний характер. Адже виплати призупиняли нібито через відсутність отримувачів за місцем реєстрації під час перевірок для верифікації статусу переселенця. При цьому багато хто з тих, кому призупинили пенсії, стверджував, що нікуди не виїжджав і був удома.  

Перевірки здійснювалися згідно з постановою Кабміну №365 під назвою “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, яку правозахисники неодноразово називали дискримінаційною постанову уряду та вимагали її скасування.

Згідно з постановою, представники органів соціального захисту або інших органів влади чи установ відвідували помешкання переселенців, аби через акт засвідчити факт наявності людини за зареєстрованим місцем перебування. У разі відсутності переселенця за місцем свого зареєстрованого перебування, він позбавлявся права на отримання пенсії (для пенсіонерів) і матеріальної допомоги ВПО.

Правозахисники заявляли, що дії Кабміну унеможливили пересування переселенців Україною, прикріпили їх до місця свого перебування і зробили неможливим перебування за кордоном.

Київський апеляційний адмінсуд 4 липня підтримав позицію Окружного адмінсуду, який скасував нормативні акти Кабміну стосовно перевірок переселенців задля отримання пенсій та соціальних виплат. Рішення апеляційного суду набрало законної сили 5 липня.

Так перерозподіляти кошти не можна – правозахисники

Про те, що не можна було таким чином перерозподіляти адресну допомогу переселенцям, говорить експертка Центру інформації про права людини, юристка Альона Луньова.

“Як виявилося, ці 124 мільйони гривень були зекономлені через скорочення чисельності зареєстрованих ВПО, а також у результаті проведення перевірок місця проживання переселенців та припинення виплат внаслідок цих перевірок. Але, по-перше, самі перевірки порушують права внутрішньо переміщених осіб – до жодної іншої категорії громадян подібні процедури не застосовуються. По-друге, перерозподіл коштів, по суті, означає, що їх начебто виділено більше, ніж потрібно. Це може призвести до того, що при плануванні бюджету для виплат адресної допомоги на наступний рік, загальна сума запланованих витрат буде скорочена”, – говорить Луньова. 

Представниця благодійного фонду “Право на захист” Анастасія Одінцова також вважає, що перерозподіляти гроші так, як це зробив Мінсоц, було не можна, адже житлові потреби переселенців абсолютно не вирішені.

У коментарі Центру інформації про права людини вона пояснила, що зменшення кількості переселенців, які отримують адресну допомогу на покриття витрат на проживання, відбулось саме через надмірні перевірки і невеличку суму компенсації.

“Допомога у 442 грн для працюючих переселенців не вирішує їхніх житлових проблем, і навіть не покриває оплату комунальних послуг, а перевірки, потрібні для її отримання, є болісними і виснажливими. На цю допомогу потрібно подаватись кожні півроку. До працюючого переселенця приходять із перевіркою у робочий час. Людям доводиться на цей час відпрошуватись з роботи, а ми ж знаємо як важко переселенцям отримати роботу, а якщо ще випрошуватись дуже часто… Тобто ця схема ставить переселенця у тупик і вони відмовляються від неї”, – говорить Одінцова.

Таким чином, виходить, що адресну допомогу отримує значна менша кількість ніж зареєстровані Мінсоцем 1,5 мільйона. Але ж переселенці нікуди не діваються і їхні житлові питання не вирішуються.

“Ми раніше просили збільшити цю допомогу до реально суми, щоб вона була дійсно як компенсація за проживання, але в міністерстві сказали, що вони не можуть самостійно збільшити вартість бюджетної програми. А тепер взяли і перерозподілили на речі, непов’язані з житловими потребами переселенців, наприклад на систему “Прозорий офіс”, – зауважує правозахисниця.

На її думку, ці гроші потрібно було перерозподілити так аби збільшити адресну допомогу для певних  категорій переселенців – людей з інвалідністю, пенсіонерів. Адже 1000 грн адресної допомоги теж не вирішує проблем пенсіонерів, тим більше що наразі багатьом з них призупинили виплату пенсій і вони на ці 1000 грн не можуть вижити.