Поліція прийшла до адвоката Маселка через висновок про недоброчесність судді ОАСК

Правоохоронці з Департаменту стратегічних розслідувань прийшли до офісу організації “Фундація DEJURE”, щоб скласти протокол про порушення антикорупційного законодавства на експерта організації та колишнього члена Громадської ради доброчесності Романа Маселка. Причиною цього став нібито конфлікт інтересів, адже Маселко, на думку слідчих, брав участь у затвердженні висновку про недоброчесність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Тетяни Скочок, яка раніше розглядала його позов.

Про це стало відомо з трансляції  на сторінці Фундації DEJURE у фейсбуку. 

Роман Маселко. Фото: Український кризовий медіацентр

Громадська рада доброчесності – це незалежний орган, який перевіряє суддів і кандидатів у судді на відповідність критеріям доброчесності та професійної етики. У грудні минулого року члени ради, строк повноваження яких закінчувався, зібралися на засідання, на якому серед іншого ухвалили рішення щодо недоброчесності Скочок. 

Вона була однією з 30 суддів ОАСК, які не з’явилися навесні 2019 року на іспит до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вказавши підставою неявки тимчасову непрацездатність. Окрім цього, як ідеться в рішенні ради, Скочок “не реагувала на відомі їй випадки недоброчесної або неетичної поведінки колег, а також покривала таку поведінку суддів, адвокатів та працівників органів правопорядку”.

Раніше Скочок розглядала скандальну справу щодо звільнення Уляни Супрун. Ім’я судді фігурує й на плівках, які НАБУ як докази в справі про захоплення держвлади суддями ОАСК виклало влітку минулого року. На цих записах голова суду Павло Вовк каже, що суддя Скочок “не засвічена”, а тому й отримує на розгляд позови, наприклад, від нардепа Олександра Дубінського:

“Суддя: “Мені здається, що мені вже все пороблено”. Вовк: “Що тобі пороблено? Ти ніде не засвічена. Вибирай: чи Супрун йо*нути, чи, бл*дь, заборонити Порошенкові. Вибір невеликий. Часу подумати є до понеділка”.

Як розповів Маселко, декілька років тому Скочок розглядала справу, у якій він був позивачем. У 2019 році експерт подав запит на публічну інформацію до Печерського суду, в якому просив вказати, коли й на підставі чого суд утретє очолив Руслан Козлов. Громадська рада доброчесності тоді наголошувала, що обрання відбулося завдяки маніпуляціям. Апеляційну скаргу на відмову Маселку й розглядала Скочок. Робила це суддя без присутності експерта, який наполягає, що навіть не знає, як вона виглядає. 

“Єдине, що я знаю, – пані Скочок є колишньою помічницею пана Портнова і , з яким ми перебуваємо в цікавих стосунках. Я як адвокат у справах Майдану не раз казав, що він напряму причетний до того, щоб судді в часи Майдану ухвалювали свавільні рішення, зокрема про позбавлення активістів прав та взяття під варту. За моїми даними та даними слідства, до цього причетний пан Портнов”, – розповів Маселко. 

Окрім цього, як наголошує Маселко, він є адвокатом працівника Офісу генпрокурора Олександра Божка, якому Портнов, наприклад, надсилав повідомлення, де радив “жити й озиратися”. 

Суддя Тетяна Скочок. Фото: Укрінформ

Сьогодні, 26 лютого, правоохоронці близько години намагалися скласти та вручити Маселку протокол про порушення антикорупційного законодавства. 

“Протокол мені не вручили. Намагалися вручати, але потім прочитали половину та пішли”, – розповідає він. 

Маселко зазначає, що правоохоронці не брали в нього пояснень щодо рішення Громадської ради доброчесності:

“Вони мали спитати, чи підписував я рішення, адже на ньому мого підпису немає: все відбувається в електронній формі. Вони були повинні запросити мене до себе, щоб я дав пояснення. Лише після цього вони могли робити якісь висновки”.

Окрім цього, Маселко зауважив, що досі не розуміє, як саме знайшли його правоохоронці, адже, коли вони намагалися скласти протокол, виявилося, що їм не відома навіть адреса, за якою офіційно зареєстрований експерт. Під час візиту силовики казали, що “пробили” його телефон, однак Маселко зазначає, що це незаконно навіть у межах розслідування злочину, який йому закидають.

Наразі візит правоохоронців експерт пов’язує зі своєю професійною діяльністю, а також підтримкою акції на захист одеського активіста Сергія Стерненка: 

“Однозначно так (пов’язую. – Ред.), за день до акції прийшло п’ятеро людей”. 

Нагадаємо, що судам в Україні, як показує соціологія, не довіряють майже 80% громадян. Багато українців не довіряють Верховному Суду (69%), однак більшою довірою не користуються й місцеві суди (67,5%). Більшість українців також не вважає ефективною роботу поліції.

У нещодавньому звіті щодо оцінювання стану Угоди про асоціацію з ЄС Європарламент назвав судову владу однією з найменш надійних установ в Україні.

Фотографія обкладинки: Kyiv Post