ЄСПЛ визнав, що вагітність не можна вважати перешкодою під час влаштування на роботу
Європейський суд з прав людини визнав порушення статті “Заборона дискримінації” щодо громадянки Хорватії, якій на батьківщині відмовили у виплатах, пов’язаних із працевлаштуванням, через те, що вона перенесла штучне запліднення незадовго до прийняття на роботу.
Відповідне рішення опублікували на сайті суду.
Фото: The SunУ листопаді 2009 року 35-річна заявниця пройшла процедуру штучного запліднення, а через 10 днів влаштувалася на роботу адміністраторкою. За декілька тижнів, коли заявницю офіційно застрахували, її почало нудити, а тому вона звернулася до лікаря. Незабаром стало відомо, що вона чекає двійню і їй потрібно піти на лікарняний, а тому жінка подала відповідне прохання щодо відшкодувань за страховим полісом.
Однак страховий фонд не виплатив грошей, натомість подав клопотання про перегляд статусу заявниці, адже, на їхню думку, вона була медично непридатною для прийняття на роботу. Працевлаштування після процедури штучного запліднення страховики назвали фіктивним, а також звинуватили жінку в шахрайстві.
Окрім цього, у фонді згадали, що офіс компанії, в яку влаштувалася заявниця, розташований за понад три сотні кілометрів від її дому, а тому вона нібито наражала себе на небезпеку, коли подорожувала туди після процедури. Водночас жінка розповідала, що планує переїхати ближче до місця роботи.
Фото: EPA“Ми наголошуємо, що на дату, коли вона уклала трудовий договір, а саме 27 листопада 2009 р., [заявниця] могла не знати, чи вагітна вона, але в будь-якому разі їй слід було б відпочивати до моменту проведення тесту на вагітність; це планувалося зробити 3 грудня 2009 р. Відпочинок у цих випадках передбачає не лише уникнення фізичних та психологічних зусиль, але й, зокрема, уникнення подорожей через негативні механічні ефекти (струшування) під час чутливої фази, після перенесення ембріона та його потенційної імплантації. Крім того, кожна подорож пов’язана з потенційно стресовою ситуацією і може негативно вплинути на результат вагітності, оскільки, за досвідом гінекологів, психологічна стабільність покращує шанси на сприятливий результат запліднення”, – йшлося в експертному висновку, який розглядали в суді першої інстанції.
З позицією фонду погодились усі національні суди Хорватії, а тому жінка подала позов до ЄСПЛ.
Судді, які розглядали її скаргу, дійшли висновку, що скасування страхового статусу заявниці не мало законної мети захисту державних ресурсів від шахрайства, адже вагітність жінки як така не може вважатися шахрайською поведінкою.
“Фінансові зобов’язання, покладені на державу під час вагітності жінки, не здатні виправдати різницю в ставленні за статтю. Висновок органів влади про те, що штучне запліднення зробило заявницю медично непридатною для працевлаштування, рівнозначний перешкоджанню їй у пошуку роботи через можливу вагітність та свідчить про ґендерну стереотипність, що суперечить як внутрішньому, так і міжнародному праву”, – йдеться в рішенні суду.
За порушення прав Хорватія сплатить 7,5 тисячі євро компенсації та 1150 євро судових витрат потерпілій.
Нагадаємо, що в Україні вагітні також стикаються з дискримінацією під час приймання на роботу. Раніше ZMINA розповідала історію Тетяни Федорович – киянки, яка, влаштовуючись на роботу, не знала про свою вагітність. Погоджуючись на випробувальний термін, жінка подала документи для прийняття на роботу, але виявилося, що на роботу її не оформили, а потім і взагалі попросили піти.
