Жителька Донеччини виграла справу в ЄСПЛ про невиплату Пенсійним фондом пенсії. Суд знову вказав на проблему невиконання рішень в Україні
Європейський суд з прав людини став на сторону жительки Донеччини Раїси Остапової у справі про невиплату їй пенсії, яку з 2019 року супроводжували юристи відділу стратегічного судочинства благодійного фонду “Право на захист”.
Копію відповідного рішення суду 8901/15 від 9 жовтня 2025 редакції видання ZMINA надала правозахисниця фонду Юлія Науменко.

Суд у Страсбурзі об’єднав три заяви в одну справу. У рішенні йдеться, що заявники скаржилися на невиконання обов’язкових внутрішніх судових рішень в Україні і це призвело до порушення статтей 6 (“право на справедливий суд), 13 (“право на ефективний засіб захисту”) Європейської конвенції про захист прав людини та статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) до конвенції.
У своєму рішенні ЄСПЛ знову підтвердив проблему невиконання судових рішень в Україні, назвавши її структурною, великомасштабною та комплексною. Суд знову послався на своє пілотне рішення у справі “Юрій Іванов проти України” (2009), де постановив Україні запровадити ефективний внутрішній засіб захисту або комплекс засобів, що забезпечать адекватне та достатнє відшкодування громадянам за невиконання та затягування із виконанням внутрішніх судових рішень.
ЄСПЛ також вдався до підходу, встановлений у рішенні “Бурмич та інші проти України” від 12 жовтня 2017 року, згідно з яким справи про невиконання рішень проти держави, пов’язані з цією структурною проблемою, вилучаються з реєстру ЄСПЛ і передаються Комітету Міністрів для опрацювання в межах загальних заходів виконання рішення “Іванов”. Це стосується як грошових, так і негрошових зобов’язань держави Україна.
Нагадаємо, у квітні 2025 року юристи БФ “Право на захист” успішно оскаржили в національному суді норми постанови № 1165, які обмежували внутрішньо переміщених осіб у отриманні заборгованості з пенсії. Тоді рішення було винесено у відповідь на позов від жителя Луганської області, який із 2002 року вийшов на пенсію. У 2014 році він потрапив в окупацію, а за рік виїхав і зареєструвався як ВПО на підконтрольній уряду території Луганської області.
Читайте також: Як відновити втрачене пенсійне посвідчення – інструкція Мінсоцполітики
Раніше Уповноважений Верховної Ради з прав людини розкритикував передбачене бюджетом на 2025 рік вилучення коштів з пенсійних рахунків ВПО. У щорічній доповіді він наголосив, що примусове вилучення пенсій без належної правової підстави ставить під загрозу основи правової держави та міжнародні зобов’язання України щодо забезпечення прав людини.
У своїй обгрунтуваннях Омбудсман посадовцям, що ухвалюють рішення, нагадав що пенсія – майно громадянина, а позбавлення майна без належних правових підстав – порушення права з боку держави.
Уповноважений у своїй щорічній доповіді наголосив, що, відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності на пенсію виникає з моменту, коли громадянин робить обов’язкові внески до Пенсійного фонду, і саме це право інтерпретується як майнове.
Цей документ містить пропозиції підходів, зокрема, щодо:
- актів цивільного стану – факти народження, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу;
- освітніх “документів”;
- російських паспортів;
- медичних “документів”;
- судових рішень, ухвалених в окупації;
- правочинів щодо майна та документів, що посвідчують право власності на нього;
- підходів щодо стажу на ТОТ та пенсій.
21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.