Журналістка Софія Челяк зіткнулася з хвилею сексизму та онлайн-атак після критики нардепа Гончаренка
Журналістка Софія Челяк зазнала хвилі онлайн-атак після публічного звернення до нардепа Олексія Гончаренка, який раніше розкритикував 22-річну керівницю держпідприємства. У коментарях під її дописом та на сторінках медіа користувачі поширювали образи, сексистські висловлювання та натяки на особисте життя.
Про це повідомляє громадська організація “Жінки в медіа”.
27 червня 2025 року журналістка й авторка “Української правди” Софія Челяк опублікувала допис на своїй фейсбук-сторінці, звернувшись до народного депутата Олексія Гончаренка. Причиною став скандал, який розгорівся після того, як нардеп розкритикував Катерину Михалко за те, що вона обійняла керівну посаду в оборонному об’єднанні “Технологічні сили України” у віці 22 років.
Після допису Челяк у коментарях почали з’являтися повідомлення з ознаками сексизму, мізогінії, гендерно зумовленого тролінгу та дезінформації. Деякі користувачі вживали принизливі звертання на кшталт “дівчинко”, робили натяки на її участь у подіях Революції гідності, а також ставили під сумнів її професіоналізм. За словами самої Челяк, окремі коментатори натякали, що володіють інформацією про її приватне життя, зокрема про чоловіка, з яким вона перебуває в стосунках, хоча ця інформація не є публічною.
29 червня допис журналістки опублікувало видання ZAXID.NET, після чого у фейсбук-сторінці медіа з’явилося понад 200 коментарів. Частина з них теж містила ознаки мізогінії, сексизму й дифамації. Деякі дописувачі принижували журналістку, називали її нецензурними словами, висловлювали сумніви щодо її професійності та поширювали зображення з образливим текстом. Одне з таких зображень відсилало до флешмобу “Я тобі не дорогенька”, який у 2018 році медійниці запустили у відповідь на сексистське звернення колишнього президента Петра Порошенка.
Челяк у коментарі “Жінкам в медіа” розповіла, що після публікації її допису хвиля образ перекинулась і на її сторінку в інстаграмі. Вона зізналася, що вперше зіткнулася з такою масштабною атакою за час повномасштабної війни. За її словами, частину коментарів вона проігнорувала, на деякі – відповіла. Медійницю здивувала реакція, але деякі дописи, такі як порівняння зі шведською екоактивісткою Гретою Тунберг, її навіть розсмішили.
Нагадаємо, що дослідження “Її голос – мішень для них: гендерно зумовлене онлайн-насильство щодо українських журналісток” свідчить про те, що більшість українських журналісток зазнавала онлайн-насильства. Такий досвід має 81% зі 180 респонденток.
Найчастіше атаки тривали тиждень, хоча чимало жінок повідомили й про випадки, які розтягнулися на місяці або навіть роки. Атакували зазвичай одночасно як саму журналістку, так і медіа, де вона працює.
Найпоширенішими формами онлайн-насильства є сексистські образи, як-от “журнашлюха”, та поширення неправдивої інформації, яка підриває професійну репутацію. Наприклад, деяких журналісток навмисне виставляли нібито проросійськими.
Також жінки стикались із тролінгом (32%), дезінформацією (27%), кіберсталкінгом (22%), доксингом (18%), погрозами сексуальним насильством (16%), імперсонізацією (14%), атаками на членів родини (14%), спотворенням зображень (12%) та секстерингом або порнопомстою (6%). Усе це серйозно впливає на безпеку та психіку.
Читайте також: Цькування, переслідування та напади на журналісток через професійну діяльність: як діяти в кожній із ситуацій
