“Жінки в медіа” підготували гайд для редакцій про те, як діяти в разі онлайн-атак на журналісток: які основні поради?

Громадська організація “Жінки в медіа” опублікувала покроковий гайд для українських редакцій з рекомендаціями, як діяти в першу добу після онлайн-атаки на журналістку. Авторки підкреслюють: ці дії важливі для стабілізації ситуації, запобігання ескалації й відновлення довіри всередині команди. 

Про це йдеться на сайті ініціативи.

Фото: Canva

Гайд зосереджений саме на випадках атак проти жінок у медіа, адже, за міжнародними дослідженнями (зокрема, The Chilling від ЮНЕСКО), вони непропорційно частіше стикаються з гендерно зумовленим насильством в інтернеті. Це можуть бути погрози, сексуалізовані образи, приниження, поширення фейків або спроби дискредитувати.

Редакціям радять:

• Підтвердити підтримку. Насамперед зв’язатися з журналісткою, дати знати, що ситуація не лишилася поза увагою, і запитати, якої саме допомоги вона потребує (юридичної, психологічної, технічної чи іншої). Не слід знецінювати її досвід або перекладати відповідальність на неї.
• Оцінити рівень загрози. Варто перевірити, чи містять атаки ознаки фейкових акаунтів, погроз, поширення особистої інформації, порнопомсти або фейків про “роботу на ворога”. Якщо хоча б одна ознака підтверджується – ризик високий і треба залучити фахівців.
• Гарантувати цифрову безпеку. Слід змінити паролі, увімкнути двофакторну автентифікацію, встановити VPN, антивірус. У разі потреби варто звернутися до організацій, що надають технічну допомогу: Access Now, Лабораторія цифрової безпеки, Nadiyno.org.
• Організувати психологічну підтримку. Редакція має поважати бажання журналістки взяти паузу або змінити формат роботи. Можна скерувати до фахівців, наприклад через Support4Media, RSF, “Жінки в медіа” або People in Need.
• Задокументувати атаку. Потрібно зібрати скриншоти, посилання, зафіксувати акаунти та час. Це стане в пригоді для звернення до поліції або для внутрішнього реагування. Організація “Жінки в медіа” також створила карту онлайн-атак – редакція може подати туди інформацію.
• Залучити медіаюриста. Юрист допоможе визначити, чи погрози підпадають під кримінальну або адміністративну відповідальність і чи варто звертатися до правоохоронців або медіарегулятора. В окремих випадках редакція може публічно заявити про інцидент – за згодою потерпілої.
• Обговорити публічну реакцію. Публічна заява може допомогти зупинити хвилю ненависті, захистити репутацію та показати солідарність. Але рішення про неї має ухвалювати журналістка.
• Проінформувати всю редакцію. Команда має знати про ситуацію і про політику реагування. Важливо донести, що атака на одну – це атака на всю редакцію.

Авторки також пояснюють, чого не варто робити: не можна ігнорувати ситуацію, змушувати журналістку говорити публічно чи знецінювати загрозу.

Нагадаємо, що у 2025 році ГО “Жінки в медіа” спільно з ЮНЕСКО провела дослідження “Її голос – мішень для них”, згідно з яким 81% журналісток стикався з онлайн-насильством, а в 14% випадків погрози виходили в офлайн. Лише 64% опитаних розпізнали це як насильство. Серед наслідків – погіршення ментального здоров’я, самоцензура та втрата працездатності.

Читайте також: Цькування, переслідування та напади на журналісток через професійну діяльність: як діяти в кожній із ситуацій