На платформі “Жінки в медіа” з’явилась інтерактивна мапа, яка відображає онлайн-атаки на журналісток

Громадська організація “Жінки в медіа” розпочала документування випадків онлайн-насильства, яке спрямоване проти українських журналісток через їхню професійну діяльність. 

Про це повідомили на сайті організації.

Фото: Жінки в медіа

Інтерактивна карта дозволяє відстежувати та аналізувати атаки на журналісток, що сприятиме виявленню масштабу проблеми та її розвʼязанню.

До мапи додають випадки онлайн-агресії, які мають сексистський або мізогінний характер, містять сексуалізовані образи, мову ворожнечі, кібербулінг, гендерну дезінформацію, а також:

• доксинг – публікацію особистої інформації, яка підвищує ризики для фізичної безпеки;
• дифамацію – поширення неправдивих відомостей для дискредитації чи заподіяння шкоди репутації;
• погрози – заклики до насильства, зокрема погрози смертю чи фізичною розправою.

Онлайн-насильство щодо журналісток зазвичай виникає після публікацій журналістських розслідувань на суспільно важливі теми, такі як війна, корупція та права людини. Особливо вразливими є матеріали про гендерну рівність, фемінізм та права ЛГБТІК-людей.

Ці атаки можуть проявлятися в різних формах – залякуванні, дискредитації, психологічному тиску – і мають реальні загрози як у цифровому, так і в реальному житті.

Голова громадської організації “Жінки в медіа” Ліза Кузьменко зазначила, що онлайн-атаки негативно впливають на психічний стан потерпілих, обмежують їхні можливості для роботи й, за словами самих журналісток, підштовхують до самоцензури через страх за власне життя або безпеку родичів.

Серед найпоширеніших форм онлайн-насильства проти українських журналісток наразі домінують:

• мізогінна та сексистська риторика (наприклад, “журнашлюха”);
• дифамація, спрямована на підрив професійної репутації (наприклад, створення образу “проросійської журналістки”).

Журналістки, які постраждали від онлайн-атак або стали свідками таких інцидентів, можуть повідомити про це на сайті “Жінки в медіа”, заповнивши коротку анкету.

Анкету розробили з урахуванням міжнародних підходів, зокрема рекомендацій ЮНЕСКО щодо онлайн-насильства та Настанов з моніторингу онлайн-насильства щодо журналісток від ОБСЄ.

Ці документи переклали українською мовою з ініціативи організації “Жінки в медіа” та розмістили на офіційних сайтах відповідних організацій. Усі зафіксовані інциденти перевіряються та вносяться до Бази інцидентів.

Організація “Жінки в медіа” також надає підтримку журналісткам, зокрема інформаційну та адвокаційну допомогу, безоплатні консультації з кібербезпеки, психології та юридичного захисту.

Нагадаємо, що медіасфера продовжує залишатися галуззю, де більшість працівників – жінки. Зокрема, серед опитаних редакцій жінки становлять 58%, а чоловіки – 42%. У порівнянні з минулим роком частка жінок навіть зросла, однак дослідження цього разу охопило ширше коло медіа.