Завдяки ґендерній квоті жінки отримали від 20 до 30% місць у місцевих радах

Дата: 20 Листопада 2020
A+ A- Підписатися

Під час місцевих виборів політичні партії загалом дотрималися 40-відсоткової ґендерної квоти на занесення жінок до списків, завдяки чому жінки посіли від 20 до 30% місць у місцевих радах.

Про це повідомили учасники пресконференції “Ґендерні підсумки місцевих виборів від громадського моніторингового проєкту #вибориБЕЗсексизму” в УНІАН.

Як зазначила координаторка проєкту Ірина Тишко, місцеві вибори 25 жовтня пройшли із 40-відсотковою ґендерною квотою в громадах, де вибори відбувалися за пропорційною системою. Кількість жінок, які брали участь у цих виборах, була надзвичайно великою – понад 100 тисяч жінок-кандидаток у списках політичних партій. Вони посіли від 20 до 30% місць у місцевих радах за підсумками виборів.

“Тобто квота спрацювала”, – констатувала експертка.

Водночас, за її словами, жодна жінка не очолила обласного центру, також збережена тенденція: що нижчого рівня рада, то більше в цій раді жінок. Так, в Україні буде 32 жінки – очільниці міських громад, 70 жінок очолять селищні громади і 130 – сільські громади.

Ґендерний моніторинг місцевих виборів Український жіночий фонд здійснює в партнерстві з NDI Ukraine – National Democratic Institute / Національним демократичним інститутом (НДІ)

Також, повідомляє Тишко, партії намагалися всіляко обійти та порушити ґендерні положення Виборчого кодексу. Це стосується й політичних сил, які в парламенті голосували за квотний принцип. У ЦВК було зареєстровано близько 1 тис. скарг щодо порушення ґендерної квоти під час формування партійних списків до місцевих рад. Та й у процесі виборчої кампанії жінки-кандидатки зазнавали ґендерної дискримінації.

“На жаль, жінки стикалися з випадками дискримінації. Впродовж виборчої кампанії жінкам не давали забути, що вони жінки. Жінкам доводилося боротися з ґендерними упередженнями, з ейджизмом (упереджене ставлення до людини через її вік), сексизмом, лукізмом (оцінка зовнішності)”, – каже Тишко.

Найбільше жінок дискримінували в соціальних мережах та в інтернеті загалом.

Своєю чергою голова Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем” Христина Кіт зазначила, що в українському законодавстві відсутнє поняття сексизму, і тому в правовому полі важко притягнути до адміністративної відповідальності того, хто дискримінує кандидатку в депутати місцевої ради за статевою ознакою. На її думку, необхідно ввести це поняття до Кодексу про адміністративні правопорушення.

“Запровадження ґендерної квоти не стало інструментом, який вирішить проблему дискримінації політично активних жінок: були ситуації, коли жінок включали в списки відповідно до ґендерної квоти, а потім вони десь зникали з цих списків під різними приводами”, – сказала вона.

Зі свого боку координаторка проєктів Українського жіночого фонду Мілена Горячковська розповіла про результати моніторингу участі жінок у місцевих виборах. За її словами, квоти дійсно спрацювали.

“Ми починали з того, що жінки, які складають 54% населення України, в обласних радах займали лише 15%. При тому що в демократичних суспільствах 30% – це мінімальна кількість. У великих містах було 20%, в обласних – 15%”, сказала вона.

За словами Горячковської, на виборах 25 жовтня кількість кандидаток суттєво зросла. Якщо на виборах у 2015 році у виборчих списках було 3032% жінок, то тепер – до 43%.

Водночас вона зазначила, що, за результатами виборів, кількість жінок у радах хоч і збільшилася, але все одно менша, ніж 40%.

“Це сталося через виборчу систему, в якій значення мають лише лідерські позиції в списках. Адже лідер списку автоматично потрапляє до місцевої ради. У переважній більшості випадків, яку черговість партія поставила у своїх списках, у такій кандидати й потрапляють у раду. А жінок на перших позиціях у списках було небагато: серед лідерів списків лише 16% – жінки”, – сказала Горячковська.

Фото обкладинки із сайту 50vidsotkiv.org.ua

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: