Замахи та вбивства останніх років в Україні можуть бути міжнародним злочином, якщо підтвердять слід з РФ – правник

Якщо слідство доведе наявність російського сліду в замахах та вбивствах громадських діячів в Україні, які трапилися за роки повномасштабної війни, то їх можуть кваліфікувати як міжнародний злочин, відповідно до статті 50 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій. 

Таку думку висловив кандидат юридичних наук, заступник генпрокурора України у 2019–2022 роках Гюндуз Мамедов у колонці на сайті “Української правди”. 

Ілюстраційне зображення Мамедова під час роботи в Офісі генерального прокурора. Фото: Юридична газета

Від 2022 року в Україні трапилося щонайменше чотири замахи на активістів та політиків, три з яких закінчилися смертю.

Йдеться про одеського активіста Дем’яна Ганула, а також колишніх парламентарів і однопартійців по ВО “Свобода” Ірину Фаріон та Андрія Парубія.  

Ще один замах вчинили на одеського активіста Сергія Стерненка, який уже стикався з нападами через громадську активність, в одному з епізодів силовики намагалися покарати його за самозахист, а припинили це лише 2023 року. Покарання за самозахист в Україні є серйозною проблемою не лише для громадських активістів. 

У чотирьох вищезгаданих випадках виконавців затримали, а щодо деяких з них суд уже слухає справи. Колишній заступник генпрокурора в колонці в одному ланцюгу згадав також про два замахи на публічного діяча Дмитра Гордона, яким запобігли.

Мамедов каже, що стаття 50 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій визначає виключно цивільними політиків, журналістів, активістів та лідерів думок, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях. 

“Їхнє умисне вбивство під час міжнародного збройного конфлікту є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права й має розслідуватися як воєнний злочин. Важливим елементом є наявність зв’язку з міжнародним збройним конфліктом. Відповідно до міжнародного права, вся територія України, а не лише лінія фронту є місцем збройного конфлікту. Це означає, що й вбивства у Львові чи Києві також можна кваліфікувати як воєнні злочини, якщо там є російський слід”, – пояснює правник. 

Для кваліфікації таких епізодів як злочинів проти людяності, відповідно до статті 7 Римського статуту, слідчим ще треба довести системність.

“Тобто те, що ці напади є елементом цілеспрямованої політики ліквідації української політичної, громадської та культурної еліти… Це принципово змінює масштаб відповідальності: у такому випадку йдеться не лише про окремих виконавців, а й про військово-політичну верхівку”, – каже Мамедов. 

Чоловіки, затримані за підозрами у вбивстві Фаріон, Парубія й Ганула, а також жінка, затримана за замах на Стерненка. Колаж з фото Суспільне, СБУ та Нацполіції

Мамедов нагадує, що Європейський суд з прав людини вже розглядає міждержавну справу “Україна проти Росії (ІХ)”, а стосується вона саме системної практики політичних убивств, організованих РФ. Йдеться про щонайменше двох убитих у 2017 році полковників – Максима Шаповала з ГУР та Олександра Хараберюша з СБУ.

“І головне питання залишається відкритим: скільки ще людей у російському “списку”, яких вони хочуть убити? І що ми, як держава, можемо зробити, щоб їх захистити?” – підсумовує Мамедов. 

Правоохоронці після затримання підозрюваного в справі Фаріон казали про ймовірну наявність списку, за яким вчиняють замахи та вбивства на замовлення РФ. 

Нагадаємо, що кілька років тому ПАРЄ визнала путінський режим у РФ диктатурою, яка загрожує світу. 

За понад два десятки років путінізму легальний протест у Росії перетворився  на “злочин”, репресії сягнули радянського рівня, а нові законодавчі зміни дозволять розгорнути ще більшу машину переслідувань незгодних, кажуть дослідники. 

Серед тих, кого переслідує російська влада, чимало українців, зокрема тих, хто вимушено лишився на окупованих росіянами територіях.